роздуми : Читаючи цю поезію навертаються сльози і зразу розумієш що хотів сказати Т.Ш. цим твором він закликає ніколи не залишати своїх батьків. Не залишати помирати в холодній хаті адже згадайте вони старались щоб ви росли в теплі і затишку доглядали за вами тож це не забувати і так само лагідно доглянути їхню старість а коли буде важко згадувати подумайте чи було їм легко ставати посеред ночі і годувати вас і чи було легко доглянути за вами щоб ви лишилися живі і не ушкоджені. Недайте їм померти з голоду або холоду адже ж ви не померли вони такі самі як і ви в дитинстві неможуть натопити піч чи зварити їжі вони робили колись це за вас тож і ви зараз коли їм це потрібно зробіть це як робили вони
Объяснение:
дуже вибачаюсь за відсутність розділових знаків і можете трішки відредагувати дякую
ответ:Іван Олександрович Хлестаков-один з головних героїв знаменитої комедії Миколи Васильовича Гоголя "Ревізор". Ця комедія мала величезний успіх, однією з безлічі причин якого стало те, що в" Ревізорі " Гоголь не слідував загальноприйнятим канонам драматургії - і в результаті написав шедевр. Наприклад, в "Ревізорі" немає однозначно позитивних героїв. Хлестаков ніяк не може бути таким, хоча і негативним героєм його теж не назвеш.
У "зауваженнях для панів акторів" Гоголь підкреслював, що сам по собі Хлестаков людина не злий. Хто ж такий Хлестаков? Він-дрібний чиновник з Санкт-Петербурга, якого волею долі випадково прийняли за важливого чиновника. У його поведінці немає і не було ні найменшого злого умислу - він же не сам назвав себе Ревізором. Його "призначили" важливою персоною чиновники, а Хлестаков тільки скористався нагодою, добре провів час за чужий рахунок і дуже вчасно поїхав з повітового міста, де відбувається дія комедії.
Хлестаков молодий, йому близько 23 років. Характер у нього вкрай легковажний. Він мріє про розкіш, при цьому отримуючи крихітну платню на найнижчій Конторській посаді. Він любить покутити, одягнутися по моді, зіграти в карти. Через любов до азартних ігор Хлестаков і виявляється без копійки в трактирі повітового міста.
Хлестаков, за влучною характеристикою автора, - людина "без царя в голові". Він настільки незамен, що, коли місцеві чиновники починають догоджати йому і пропонувати гроші, він деякий час не здогадується про те, що його приймають за когось іншого. Він просто користується моментом, бере гроші "в борг", ухльостує відразу за двома дамами. Навіть здогадавшись про помилку, Хлестаков вже свідомо грає роль важливої персони. Він бреше - і сам вірить у власну брехню. Він користується тим, що саме пливе в руки.
Характер Хлестакова так вдався Гоголю, що в російську мову з тих пір увійшло нове слово - "хлестаковщина". Це і легковажність, і схильність до нестримної брехні, хвастощів, і поверховість, і абсолютна непрактичність. Такий типаж зовсім не рідкість. "Всякий хоч на хвилину, якщо не на кілька хвилин, робився або робиться Хлестаковим" - писав сам Гоголь