1.Знайомство з сім'єю (Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо, Лафрін)
2. Корпо одружується на Мотрі.
3.Сварка з свекрухой і не вісткой.
4.Мотря народжує сина.
5.Корпо свариться із батьком.
6.Батько віділяє Карпоі і Мотрі кусок поля і кімнату.
7.Лаврін одружується на Милашкі.
8.Милашка свариться з свекрухой.
9.Батькові стало ще більше мерещатись чорти.
10. Милашка тікає до Київа.
11.Свекруха шукає невістку.
12.Милашка народжує дитину і вертається назад до Лавріна.
13. Батько помирає.
14. Сварка за поле і за грушу.
15. Груша зав`яла і всі помирились.
Художні засоби.
Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, файний легінь, Олена прибілена, добрі люди.
Метафора: «посіяв файку жита…», «під припічком наорав…», «гарбузи латати»,
Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала».
Фразеологізми: «черпав воду саком», «стріляв птахи маком».
Пестливі слова: дівчаточка, паличенька, молоденький
Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».
Повтори (анафора): «Я гадала, що то …», «Ой…».
Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала», «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».
Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому».
Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня — спати», «… вміє гуляти, А не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі — замерзає, коло миски — пріє».
Звертання: «Ой скажіте, добрі люди, чим …», «Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці» .
Объяснение:
"Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку."