Приїхали!
Що не кажіть, а в таборі було здорово!
Ух, як було в таборі!
Ех, як у таборі було!
А ми з Митьком спершу і їхати не хотіли. У нас на літо свої плани були.
Але виявилося, що вони не співпадають із планами батьків, і ми поїхали у табір.
Тільки-но наш автобус у ворота заїхав, назустріч дядечко біжить, у спортивних штанях і майці.
— Куди? — кричить.— Куди ж ви їх привезли?
— Сюди,— водій йому.— У мене тут усе записано. На п’ятдесят четвертому кілометрі повернути праворуч і лісом іще дванадцять кілометрів.
— Я ж дзвонив у місто, щоб сьогодні не привозили! У нас іще не все готове. Що я з ними робитиму?
Відповідь:
1. Яке справжнє ім’я Яви? Іван. Цитата: Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Іван" у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати)
2. Що, на думку Павлуся, «усі бояться. Навіть герої»? екзамену. цитата А екзаменів усі бояться. Навіть герої.
3. Яке слово безупинно повторювали на сцені Ява та Павлуша? «Е!»
цілий розділ, який так і називається: "Е", — сказали ми з Явою
4. Який гумористичний засіб використано в уривку «мій друзяка Кукурузяка»? спотворення (слова Крузо-Кукурудзо)
5. Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»? думки
6. Який гумористичний засіб використано в уривку «ніс був маленький, як дулька»? порівняння
Пояснення:
Окремо зупинимось на питанні Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»?
мовлення - дуже комічна і смішна. І за рахунок використання фразеологізмів, приказок і ра рахунок спотворенняя слів (вроки, загаза, Гражданє тощо),
думки - методом виключення)))
зовнішність - ніс, як дулька, така здоровеннецька носяра.
власні назви - смішно (цуценя Собакевич, бугай Петька, цап Жора)
ответ: Лося мучила спрага, тому він попрямував до річки. Крига затріщала, він опинився в льодовому полоні. Марно намагалась велика тварина звільнитись і вибратися із холодної води.
На його щастя до лісу по хмиз заїхали на підводі два хлопчики. Ризикуючи життям, вони сокирою пробили вихід з ополонки. Знесилена тварина була врятована, вона попрямувала до заповідника. Хлопці поверталися додому.
Та раптом пролунав зрадливий постріл рушниці. Лось ще трохи біг, спіткнувся і впав. Тоді діти зрозуміли по кому стріляли. Перед ними з'явився захеканий рідний дядько, який уже давно гав з лихими помислами за двобоєм тварини з підступною кригою, до хлопців. Хлопці марно надіялись, що врятована ними тварина ворухнеться.
Объяснение: