Питання до біографії О.Стороженка:
1. Який час припадає на літературну діяльність О.Стороженка? (Відповідь: суперечливий час розвитку України в суспільно-політичному, духовному та економічному сенсі, час боротьби уярмленого селянства проти кріпацтва, час національно-культурного пробудження)
2. Чиї традиції продовжує письменник? (Відповідь: М.Гоголя, Г.Квітки-Основ’яненка)
3. Які загальні теми підіймає автор оповідань? (Відповідь: історичні події, народні повір’я, бідність і багатство, побут селян та козаків, суперечності кріпацтва, аморальна поведінка панства та ін)
4. На якій мові друкувався Олекса Стороженко й чому? (Відповідь: українська, російська – пов’язане з Валуєвським циркуляром, коли більш частина друкування на українській мові була припинена)
5. Де народився О.Стороженко, де пройшли його дитячі роки? (Відповідь: О.Староженко народився в селі Лисогори на Чернігівщині, дитячі роки – на Полтавщині)
6. Хто став натхненням для подальшого розвитку письменницького таланту у Стороженка? (Відповідь: Микола Гоголь, коли сказав, що писати треба для того, щоб поділитись почуттям, а не для змагання)
7. Яку посаду займав О.Стороженко? (Відповідь: Олекса Стороженко був слідчим, що теж вплинуло на його творчість, закінчив кар’єру статським радником)
8. Як помер письменник? (Відповідь: О.Стороженко впав в холодну воду, пошкодив ногу, раптово помер)
9. Після якого твору прийшла його відомість? (Відповідь: В 1857 р. О.Стороженко прославився своїм твором «Братья-близнецы»)
10. На чому грунтовалися деякі оповідання О.Стороженка? (Відповідь: гуморески, уснопоетичні мотиви (фольклор), прислів’я та приказки стають ґрунтом для оповідань)
11. Що відокремлює письменника від інших письменників того часу? (Відповідь: романтичний пафос оповідань, романтизація дійсності, ліричність)
12. Назвіть декілька відомих творів О.Стороженка (Відповідь: «Марко Проклятий» (не закінчено), «Закоханий чорт», «Вчи лінивого не молотом, а голодом», «Два брати» та ін)
Які цінності сьогодні панують у світі? Раніше, у часи молодості наших батьків, головними цінностями були духовні. Вони прагнули краси, добра і миру. У сучасному світі цінності змінилися. Ми більше не бачимо щастя у родинному затишку чи тихому весняному ранку – сьогодні майже для всіх щастя полягає у матеріальних статках, грошах і владі. Хоча люди, які прагнули лише до цього, були в усі часи.
І. Карпенко-Карий у своїй комедії «Сто тисяч» також порушує проблему влади над людиною грошей. Головний герой твору – Калитка – повністю підкорився цій владі, і, щоб збагатитися, навіть пішов на злочин. Герасим хотів добути сто тисяч фальшивих грошей. Коли ж виявилося, що замість грошей у мішку папірці, Калитка ледь не покінчив з собою.
Через гроші люди, як і Калитка, ладні втратити родину, близьких, друзів, тверезий глузд, людську подобу, позбавити сенсу своє життя. Коли гроші починають керувати людиною, вона може навіть вбити, зрадити близьких, адже вона повністю втрачає самоконтроль і головне для неї тільки гроші.
Кажуть, що людину можна перевірити грошима і владою. Дійсно, так часто буває, коли людина із вихованої та уважної перетворюється на жадібну та егоїстичну саме через гроші. Коли у людини з’являються гроші, вона часто стає агресивною, забуває про друзів та близьких, хвилюється тільки про те, щоб нажитися ще більше.
У п’єсі «Сто тисяч» ми бачимо образ господаря, який, прагнучи швидко і без зусиль розбагатіти, потрапив у трагікомічну ситуацію та ще й втратив досить багато грошей. Тож автор ніби попереджає нас про те, що не можна розраховувати на легку наживу – за все доводиться платити. І часто ця плата буває занадто великою. Адже крім грошей Герасим міг втратити волю та повагу у суспільстві, міг опинитися у в’язниці без близьких та друзів. Тож гроші – це зовсім не головне, саме на це націлює нас автор у своїй п’єсі. І. Карпенко-Карий розуміє, яку владу гроші мають над людиною і хоче застерегти своїх читачів. Саме Герасим Калитка є людиною, на прикладі якої автор показує владу грошей над суспільством.
На мою думку, гроші сьогодні – це і друг, і ворог. Друг, тому що все ж таки без них неможливо сьогодні прожити. Вони – шлях до здійснення наших бажань б їх втілення. Але не слід забувати, що надмірна тяга до грошей робить людину жадібною, жорстокою та безпринципною. Тому не слід ставити собі за мету збагачення – неможливо знайти у грошах своє щастя. Адже посмішки рідних, щиру дружбу, справжнє кохання та теплу дитячу усмішку не можна купити ні за які гроші.