Тарас Григорович Шевченко був видатним письменником який майже половину свого життя був кріпаком,але від самого народження і до самої смерті був вільною,незалежною, нездоланною людиною.Він був за народ,мав інтерес до звичайного люду який просто працював. У своїх творах він описував стан життя людей зазвичай українців. У творі "сон" він розповідав нам начебто його сон як він летів і бачив українців у Сибір на каторгах, бачив царицю в Санкт-Петербурзі. Він розповідав нам реальну картину тих часів через свій сон. Багато хто скаже чому саме сон а сенс полягає в тому що якби він дав назву іншу його в ту саму хвилину вислали до місця позбавлення волі. А так всі люди зрозуміли про що він написав і сам автор залишився вільним. Він був воістину національно свідомою особистість. Бо як писав великий кобзар" боріться поборите" . Він став символом незалежності на довгі віка він буде жити на Україні поки його пам'ятають,а пам'ятатимуть його вічно.
Якщо б я могла написати листа Яві, я б звернулася до нього приблизно з такими словами:
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
Можу тільки до Яви, але там і з Павлушою теж звязано дуже))