М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Завдання 1-8 мають по три варіанти відповідей, серед яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну відповідь (по 0,5 б.)
1. Чому Ява та Павлуша вирішили стати тореадорами? За повістю Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»
а) бо мріяли обрати цю професію в майбутньому;
б) на спір;
в) бо мріяли, щоб їх показували по телевізору та всі їх знали.
г) хотіли, щоб про них написали в газеті.

2. Що повинні були збирати учні на літніх канікулах за повістю «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха?
а) гербарій;
б) фото сільських тварин;
в) гроші на поїздку до музею.
г) колекцію комах

3. Чому Сашка називали Кактусом? за повістю Л.Ворониної «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»:
а) бо він колекціонував кактуси;
б) бо він був жорстокий і «колючий» як той кактус;
в) бо його волосся стирчало на всі боки;
г) бо на нього колись впав кактус.

4. Як Клим опинився у ТТБ?
а) його за однокласники;
б) він провалився під люк;
в) метелик приніс йому за г) мама відправила його туди з дорученням.

5. Що називається пригодницьким твором:
а) середній за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про певні важливі події життя;
б) епічний твір, у якому описуються незвичайні або небезпечні події;
в) епічний твір, в якому сюжет розвивається швидко, інтригуюче, діють сильні, яскраві герої;
г) епічний твір, у якому описуються незвичайні або небезпечні події, сюжет розвивається швидко, інтригуюче, діють сильні, яскраві герої.

6. У якому творі обіграно прізвище композитора Паганіні:
а) «Тореадори з Васюківки»;
б) «Таємне Товариство боягузів…»;
в) «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»;
г) «Друкар книжок небачених».

7. Виберіть правильне визначення повісті:
а) епічний прозовий твір середнього обсягу, який характеризується однолінійним сюжетом, кілька головних героїв, кілька кульмінацій.
б) віршовий твір середнього обсягу, який характеризується однолінійним сюжетом, кілька головних героїв, кілька кульмінацій.
в) епічний прозовий твір малого обсягу, який характеризується однолінійним сюжетом, кілька головних героїв, одна кульмінація.
г) епічний прозовий твір середнього обсягу, який характеризується однолінійним сюжетом, тільки один головний герой, кілька кульмінацій.

8. НЕ належить до пригодницьких твір
а) «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Я. Стельмаха.
б) «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» Лесі Воронина.
в) «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка.
г) «Федько-Халамидник» В. Винниченко.

Завдання 9-11 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.
9. Установіть відповідність між уривком твору та назвою (1,5 б):

1. «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»
2. «Тореадори з Васюківки»
3. «Таємне Товариство Боягузів»
а) « Ото життя пішло в нас! Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки, а надвечір рушали до нашого озера» ;
б) «Стою, розмишляю, як далі жить. Міркую собі, а воно не міркується. Щось мені заважає, ніби ґедзь дзижчить над вухом. Що воно?»;
в) « Ми повмощувалися зручніше й почали обговорювати подробиці. Насамперед – бик. Кандидатури колгоспного бугая Петьки була відхилена одразу»;
г) «…засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів».
д) Мама каже, що битися ми з ним почали ще лежачи у візочках. Досить було залишити наші колясочки поруч, як ми відразу ж намагалися видерти одне в одного іграшки й билися пляшечками з молочною сумішшю.
10. Установіть відповідність між репліками та тими персонажами, хто їх висловлює (2 б.)
1.Дід Салимон
а) От подумайте, хто б це міг бути. Ви знаєте що-небудь про Лох-Несс?
2.Яришка
б) Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні.
3.Василь
в) Опозогив!.. Маму-депутата на все село опозогив. Загаза чогтова!
4.Сашко Смик
г) Ми винайшли засіб від страху. І ти повинен стати першою людиною, на якій ми хочемо його випробувати.

д) Киць-киць, не бійся, я тебе трохи поб’ю, но-сусідськи.

11. Установити відповідність між розділами і твором і напишіть автора того чи того твору (1,5 б.)
1. «Знайомство з Жуком і Зайцем», «Що може антижаб»
а) «Тореадори з Васюківки»
2.«Відпустіть нас до бабусі», «Змії люблять сіно»
б) «Робінзон Кукурудзо»
3.«Космонавт», «Загаза чогтова!»
в) «Митькозавар із Юрківки…»

г) «Таємне товариство боягузів…»

12. Написати твір-мініатюру на одну із тем ( )
1. «Дитинство – чарівний світ пригод і романтики» (за вивченими творами Всеволода Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної).
2. «Таємничі пригоди друзів» (за повістю «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).

👇
Ответ:
meskov
meskov
14.03.2020
1. Б
2. Г
3. В
4. Б
5. Г
6. Г
7. А
8. Г
9. 3 д, 2 в, 1 а.
4,5(85 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
see99aa
see99aa
14.03.2020
Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. цю аксіому доводили і , і мольер, і багато інших майстрів художнього слова. не лишився осторонь і український драматург іван карпенко-карий. у комедії "сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття — моральні принципи. таких героїв у п'єсі двоє: герасим калитка і кум його савка. проте, попри спільну в житті мету — здобуття грошей, — якими різними є ці персонажі! у першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них — різні. першою і центральною фігурою п'єси є багатій герасим калитка. він не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння: "тут недоїдаєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає — і тілько ж всього-на-всього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. не спиться мені, не їсться мені" найперше його цікавить матеріальне, а духовне — повністю знецінюється. так, релігійні традиції свого народу він використовує виключно у власних інтересах, спекулюючи поняттями віри. у робітника він забирає половину хлібини, посилаючись на те, що "гріх у неділю снідать". коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, навчає: "люде в київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудитися для божого дому й шість худобу ганять в празник гріх. блажен чоловік, іже скоти милує". невже калитка насправді такий богомільний? ні, факти з його життя свідчать, що це не так. і думає він у цей момент не про те, щоб вшанувати церковне свято, а про те, що "скотина гроші коштує".і, звичайно ж, центральна інтрига твору — купівля фальшивих грошей — явище протизаконне, але цього, справжнього гріха, герасим не боїться. коли савка, якого калитка взяв у компаньйони, повертається із міста, успішно розмінявши "фальшиві" купюри, коли сповіщає, що гроші "годяться", герасим розчулено каже: "куме, вашими устами бог говоре".лицемірство є ще однією виразною рисою цього персонажа. перед своїми друзями він прагне мати вигляд доброго та чесного чоловіка, який дуже любить свою жінку. насправді він поводиться зі своєю дружиною жорстоко. ось що говорить сама параска: "бий, бодай тобі руки посохли! і замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! у! харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирає" втім, до бійки справа не доходить: як тільки на порозі з'являється копач — герасим цілує параску.другим, хто прагне здобути гроші будь-якою ціною, є савка — змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. доведений до відчаю, савка згоден продати дияволу власну душу: "пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей".савка розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик жолудь має "нечисті гроші", тобто, він вже скористався цією можливістю. але наприкінці цієї ж яви савка робить ще один висновок: "е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя". і у цих словах — уся суть конфлікту, тут заховано корінь зла. про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продала душу дияволу. під час поділу грошей і калитка, і савка готові вбити один одного. втім, коли справу провалено, коли герасиму не дали накласти на себе руки, савка кається. і його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина: "буде здоров'я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає". на жаль, з боку калитки покаяння ми не чином, у п'єсі "сто тисяч" іван карпенко-карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. насамкінець буде доречним навести слова ісуса христа: "не збирайте скарбів на землі". адже душа — дорожче.
4,4(82 оценок)
Ответ:
арт1645
арт1645
14.03.2020
Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. цю аксіому доводили і , і мольер, і багато інших майстрів художнього слова. не лишився осторонь і український драматург іван карпенко-карий. у комедії "сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття - моральні принципи. таких героїв у п'єсі двоє: герасим калитка і кум його савка. проте, попри спільну в житті мету - здобуття грошей, - якими різними є ці персонажі! у першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них - різні. першою і центральною фігурою п'єси є багатій герасим калитка. він не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння: "тут недоїдаєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає - і тілько ж всього-на-всього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. не спиться мені, не їсться мені" найперше його цікавить матеріальне, а духовне - повністю знецінюється. так, релігійні традиції свого народу він використовує виключно у власних інтересах, спекулюючи поняттями віри. у робітника він забирає половину хлібини, посилаючись на те, що "гріх у неділю снідать". коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, навчає: "люде в київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудитися для божого дому й шість худобу ганять в празник гріх. блажен чоловік, іже скоти милує". невже калитка насправді такий богомільний? ні, факти з його життя свідчать, що це не так. і думає він у цей момент не про те, щоб вшанувати церковне свято, а про те, що "скотина гроші коштує".            і, звичайно ж, центральна інтрига твору - купівля фальшивих грошей - явище протизаконне, але цього, справжнього гріха, герасим не боїться. коли савка, якого калитка взяв у компаньйони, повертається із міста, успішно розмінявши "фальшиві" купюри, коли сповіщає, що гроші "годяться", герасим розчулено каже: "куме, вашими устами бог говоре".            лицемірство є ще однією виразною рисою цього персонажа. перед своїми друзями він прагне мати вигляд доброго та чесного чоловіка, який дуже любить свою жінку. насправді він поводиться зі своєю дружиною жорстоко. ось що говорить сама параска: "бий, бодай тобі руки посохли! і замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! у! харциз - коняку жаліє, а жінку бить збирає" втім, до бійки справа не доходить: як тільки на порозі з'являється копач - герасим цілує параску.            другим, хто прагне здобути гроші будь-якою ціною, є савка - змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. доведений до відчаю, савка згоден продати дияволу власну душу: "пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей".            савка розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик жолудь має "нечисті гроші", тобто, він вже скористався цією можливістю. але наприкінці цієї ж яви савка робить ще один висновок: "е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя". і у цих словах - уся суть конфлікту, тут заховано корінь зла. про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продала душу дияволу. під час поділу грошей і калитка, і савка готові вбити один одного. втім, коли справу провалено, коли герасиму не дали накласти на себе руки, савка кається. і його покаяння - це справжнє покаяння людини-християнина: "буде здоров'я - будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає". на жаль, з боку калитки покаяння ми не чином, у п'єсі "сто тисяч" іван карпенко-карий утверджує ідею духовності як основи людського життя.
4,7(65 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ