Опис "...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах." Турботлива, добра. "Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..." Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш." Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..." Ревнує Лукаша до Килини "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра." Мавка отримує душу "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."
Одного разу мама купила мені книгу тоді не дуже відомого ще для мене автора, а зараз справжнього володаря слова Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком.
Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити.
Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті.
"...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
Турботлива, добра.
"Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..."
Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..."
Ревнує Лукаша до Килини "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра."
Мавка отримує душу "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."