Тухольці з повісті І. Франка «Захар Беркут» покликали боярина Тугара Вовка:
А на громадський суд;
Б до себе на гостину;
В на полювання;
Г на громадську раду.
2. Де познайомилися герої повісті І. Франка «Захар Беркут» Максим Беркут і Мирослава:
А на громадському суді;
Б на полюванні;
В на святі;
Г у місті Галичі.
3. З якою метою до Тухлі прибув Тугар Вовк?
А володарювати цим краєм;
Б передати подяку від короля;
В помилуватися природою, сходити на полювання;
Г знайти для Мирослави гідного нареченого.
4. Герой повісті І. Франка Захар Беркут був:
А намісником князя у тухольців;
Б козацьким ватажком;
В старійшиною тухольської громади;
Г найбагатшою людиною в селі.
5. Що робили тухольці з деревини, готуючись до битви?
а) Човни;
б) тимчасове житло;
в) метавки.
Г) стріли
6. У тухольській котловині діди теперішнього покоління молилися богу:
а) Сонця;
б) Вітру;
в) Землі;
г)Води
7. Поляна, де сиділа рада тухольських старців, була оточена:
а) дубами;
б) скелями;
в) смереками;
г)хатами
8. Захар Беркут був прихильником віри:
а) старої;
б) нової;
в) одночасно двох;
г) не вірив у богів
9. Бог Перун подарував першим людям Діду і Ладі:
а) іскру вогню;
б) зерно пшениці;
в) волосинку;
г)камінь Сторож
Тарас Бульба — головний герой повісті М. В. Гоголя — був "одним з числа корінних, старих полковників" і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, козаках, він цінував хоробрість, сміливість. Коли сини Тараса, Остап і Андрій, повернулися додому з бурси, Тарас, не давши їм погуляти досхочу, побути з матір'ю, поспішив вирушити на Січ. Будучи за характером впертим і запальним, Тарас був твердо переконаний, що справжнім козаком, істинним воїном можна стати тільки в Запоріжжі, тільки там можна опанувати дійсну військову школу й науку.
Дуже гірко Тарасові, що один з його синів, Андрій, став зрадником. Але ж як пишався він синами! І гарні, і безстрашні, і вмілі! Але не побачив хоробрий отаман червоточинки у своєму синові. А довідавшись про зраду Андрія, сам його і вбив.
Тарас Бульба — сміливий і передбачливий отаман. Він піклується про побут козаків свого куреня і навіть в останні хвилини свого життя думає й хвилюється за них, кричить, щоб забирали човни й змогли втекти від погоні. Дуже високо цінував Тарас почуття товариства, засуджував тих козаків, хто міг залишити в біді товариша.
У героїчній боротьбі з ворогами Тарас проявляє гарячу любов до Батьківщини, беззавітну хоробрість, ненависть до ворогів.
Мужньо переносить Тарас страшні муки й смерть. І по праву ми вважаємо Тараса Бульбу народним героєм: він боровся за незалежність народу, вірив у його сили, міцно пов'язаний з ним одним бажанням, однією мрією: "Нехай же цвіте Російська земля!"