я вважаю, що справжня дружба перевіряється часом. за тривалий термін люди встигають разом пережити сумні й радісні події. взаємна підтримка, щира радість та співпереживання можливі тільки між по-справжньому близькими духом людьми.
на мою думку, справжній друг, перш за все, має бути щирим. він не завжди говорить в обличчя тільки приємні для тебе речі. навпаки, він підкаже, де ти не правий, в чому твої помилки або неправильні погляди. адже дуже важливо близькій людині зрозуміти помилки, вчасно зупинити її від прийняття необміркованих рішень.
що таке справжня дружба? на мою думку, це щирі взаємовідносини між друзями, при яких не може бути зради. справжньому другу можна зателефонувати в будь-який час доби та поділитися своїми переживаннями або радістю. він постарається зрозуміти тебе, вислухає, підтримає, дасть мудру пораду.
мені дуже подобається казка антуана де сент-екзюпері «маленький принц». лис сказав маленькому принцу: «якщо ти приручиш мене, ми будемо потрібні один одному. для мене ти станеш єдиним у всьому світі. і для тебе я стану єдиним у всьому світі». як на мене, саме ці слова показують сутність справжньої дружби.
дружба триває довго, якщо в ній зацікавлені обидві людини. треба цінити щирі стосунки, оберігати їх, намагатися зберегти. не дарма є прислів’я: «дружба — як дзеркало: розіб’єш — не складеш».
справжня міцна дружба між людьми — це щастя, подарунок долі. про це треба завжди пам’ятати.
В деревне, где жил мальчик, была только начальная школа и поэтому, чтобы продолжить учиться, ему пришлось уехать в райцентр. В одиннадцать лет у него началась самостоятельная жизнь. В райцентре, из-за того, что раньше он не отлучался из дома, возникла сильная тоска по дому и по семье. На мальчика возлагалась большая ответственность, он должен был хорошо учиться, стать грамотным. Несмотря на то, что ему было плохо и горько жить среди чужих людей, он сильно любил свою семью и мать особенно. В это тяжёлое послевоенное время, в период разрухи и голода, его мама наперекор всем несчастьям, собрала и отправила сына учиться. Он не хотел подводить мать и не убежал в деревню, претерпевая все трудности. От робости, молчаливости, излишней деревенской замкнутости, а главное - от дикой тоски по дому ни с кем из ребят он не сошёлся. Их к нему тоже не тянуло. Но нужда заставила мальчика научиться играть в «чику». Получив выигранные деньги, он покупал на базаре баночку молока. Досыта всё равно не наедался, но из-за малокровия ему нужно было пить молоко, поэтому он и играл на деньги.
Мальчик привлекает ясностью, цельностью, неустрашимостью души. Приобщаясь к нелегкой судьбе мальчика, мы сопереживаем вместе с ним, размышляем о добре и зле, испытываем “чувства добрые”.
я вважаю, що справжня дружба перевіряється часом. за тривалий термін люди встигають разом пережити сумні й радісні події. взаємна підтримка, щира радість та співпереживання можливі тільки між по-справжньому близькими духом людьми.
на мою думку, справжній друг, перш за все, має бути щирим. він не завжди говорить в обличчя тільки приємні для тебе речі. навпаки, він підкаже, де ти не правий, в чому твої помилки або неправильні погляди. адже дуже важливо близькій людині зрозуміти помилки, вчасно зупинити її від прийняття необміркованих рішень.
що таке справжня дружба? на мою думку, це щирі взаємовідносини між друзями, при яких не може бути зради. справжньому другу можна зателефонувати в будь-який час доби та поділитися своїми переживаннями або радістю. він постарається зрозуміти тебе, вислухає, підтримає, дасть мудру пораду.
мені дуже подобається казка антуана де сент-екзюпері «маленький принц». лис сказав маленькому принцу: «якщо ти приручиш мене, ми будемо потрібні один одному. для мене ти станеш єдиним у всьому світі. і для тебе я стану єдиним у всьому світі». як на мене, саме ці слова показують сутність справжньої дружби.
дружба триває довго, якщо в ній зацікавлені обидві людини. треба цінити щирі стосунки, оберігати їх, намагатися зберегти. не дарма є прислів’я: «дружба — як дзеркало: розіб’єш — не складеш».
справжня міцна дружба між людьми — це щастя, подарунок долі. про це треба завжди пам’ятати.