Так пойдёт?
Объяснение:
Трагедія «Прометей закутий» давньогрецького драматурга Есхіла, життя якого припало на межу VI-V століть до нашої ери, і якого сучасники називали «батьком грецької трагедії» — один з найвідоміших творів митця.
Як і інші літератори Стародавньої Греції, у своїх творах Есхіл використовував міфічні сюжети. Це пояснюється тим, що у житті стародавніх греків міфи відігравали дуже важливу роль. У давньогрецьких міфах були зосереджені поняття про такі складні речі, як справедливість і зло, доля і людина, життя і смерть, в них були втілені нездійснені мрії людей, їх прагнення, сподівання, їх уявлення про навколишній світ, його походження, існування і майбутнє.
Прометей був одним з найбільш улюблених образів давньогрецьких митців. Міф про цього титана відображував історію розвитку людства в уявленні представників античних часів. За сюжетом цього міфу люди не могли ні говорити, ні думати, вони були кволі і не розуміли того, що бачили навколо. Прометей став першим, хто зглянувся на людство і почав допомагати людям.
Нудьгуючи, інші боги теж допомагали людям, але вимагали за це пожертвувань і пошани. Саме завдяки Прометею люди отримали можливість їсти м’ясо. Він заколов жертовного бика, поділив його тушу на дві однакові частини. Потім одну купу він доповнив кістками і прикрив гарним жиром, а м’ясо склав у іншу купу і накрив її брудною шкурою. Зробивши це, Прометей запропонував Зевсу обрати, яку купу боги будуть залишати собі, а яку будуть віддавати людям. Звичайно ж, Зевс вибрав більшу купу з кістками, а людям дісталося гарне м’ясо.
Ображений на обман Прометея, Зевс відмовився пускати того на Олімп, а людям не віддав вогонь. Тоді за до хитрощів Прометей викрав вогонь і приніс його людям. За це його прикували до скелі на краю землі. Щодня до цієї скелі прилітав орел і викльовував у Прометея печінку, а та за ніч знову відростала. Лише після багатьох століть Гераклу вдалося вбити орла і звільнити Прометея від страшних мук, на які він був приречений за до людям.
Образ Прометея в трагедії Есхіла торкається важливої етичної проблеми, яка хвилювала драматурга усе життя — це власна відповідальність людини за рішення, що приймаються нею. Прометей був богом, тому міг передбачати і знав заздалегідь про ті страждання, які випадуть на нього через до людям, але не змінив свого рішення.
Тому образ Прометея — це образ людини, яка має сміливість брати на себе відповідальність за свої вчинки і рішення, яка не зраджує своєї долі. Як і герой трагедії «Прометей прикутий», її автор вірив у можливості людини, її велич і велике майбутнє.
Як би не були сильні наші почуття і чисті пориви, ми все ж не можемо примусити іншу людину любити, якщо цього почуття немає. Тоді доводиться миритися з розпирає душу емоціями і намагатися забути, викреслити об’єкт пристрасті з пам’яті. Не у всіх це виходить, саме тому так багато самогубств або тяжких злочинів на тлі нерозділеного кохання.
Якщо людина, яка нам подобається, не відповідає взаємністю, найперше ми починаємо шукати недоліки у собі, бо намагаємося усвідомити: «чому?». Можливо, я занадто скромна, не така яскрава, недостатньо гарна для нього… Але якби я «вписувалася» у його параметри краси, все могло би бути зовсім інакше. Ні! Ніколи так не думайте. Не вишукуйте у собі недоліків через нерозділене кохання. Тому що тут ви можете помилятися. Ви – індивідуальність. Ваш внутрішній світ – неповторний. Ваша зовнішність – єдина у світі. Якщо людина, яку ви любите, не відповідає взаємністю, то це зовсім не тому, що у вас, як вам здається, щось не так. От наприклад, я вважаю, що конвалії – це вишукані квіти, а деякі мої друзі постійно возвеличують класичні троянди і не обходяться без цих квітів, коли їх за розділити чиюсь радість.
Не втікайте від свого кохання – погляньте йому у вічі. Навіть якщо воно невзаємне, прислухайтеся до нього. Воно хоче вам розповісти про те, чого так не вистачає вашому серцю: можливо, просто часу на творення добра. Можливо, серцю бракує простору для того, аби піклуватися про інших.