У кожного є свій ідеал! Але для мене ідеалом є моя мама. Чому мама? Та все дуже просто. Моя мама доброї душі людина, вона застерігає мене від помилок, вчить добре ставитися до людей, ніколи не нав'язує своєї думки. Мама дає поради на прикладі свого життя, а рішення я вибираю сама, нехай і не завжди правильне. Моя мама дуже розумна жінка, завдяки їй я полюбила книги. Книги для мене невід'ємна частина життя. У моєму будинку велика бібліотека, в якій є все, від класики до бульварних видань. Мама навчила мене вести домашнє господарство, смачно готувати. У 13 років я вже щосили пекла найсмачніше пироги, найчастіше вони виходили навіть краще маминих. Безсумнівно, вона мною пишалася. Кажуть, ідеалів немає. А я кажу, що є! Моя мама тому підтвердження. Для своєї дитини я намагаюся бути зразком, але до моєї мами мені далеко. Я досі дивуюся, як я виросла такою, яка є. Мама ніколи не підвищувала на мене голос і вже тим більше не била. Щоб я зрозуміла свою помилку, вона просто ображалася. Мені ставало соромно, що я образила маму і надалі я не вередувала. Нехай для кого то моя розповідь здасться звичайним і природним для дитини ... Але для мене мама - ідеал. І так буде завжди. А я, в свою чергу, постараюся бути для неї ідеальним дитиною. Хоча, для своїх мам ми завжди ідеальні.
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до
Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.
Моя мама дуже розумна жінка, завдяки їй я полюбила книги. Книги для мене невід'ємна частина життя. У моєму будинку велика бібліотека, в якій є все, від класики до бульварних видань.
Мама навчила мене вести домашнє господарство, смачно готувати. У 13 років я вже щосили пекла найсмачніше пироги, найчастіше вони виходили навіть краще маминих. Безсумнівно, вона мною пишалася.
Кажуть, ідеалів немає. А я кажу, що є! Моя мама тому підтвердження. Для своєї дитини я намагаюся бути зразком, але до моєї мами мені далеко. Я досі дивуюся, як я виросла такою, яка є. Мама ніколи не підвищувала на мене голос і вже тим більше не била. Щоб я зрозуміла свою помилку, вона просто ображалася. Мені ставало соромно, що я образила маму і надалі я не вередувала.
Нехай для кого то моя розповідь здасться звичайним і природним для дитини ... Але для мене мама - ідеал. І так буде завжди. А я, в свою чергу, постараюся бути для неї ідеальним дитиною. Хоча, для своїх мам ми завжди ідеальні.