Гвинтовка - брат Меласі Череванівни, дружини Михайла Череваня.
Моє враження від нього за прочитаним твором склалося досить погане. Він не шанує свою батьківщину, забув про свою честь, не поважає тих, хто нищий за становищем та за посадою у тогочасній Україні.
Звичайно, кожна людина має право на повагу, і він також. Він зробив багато недобрих справ, та поводив себе так само, але добрі справи він теж робив. Його є за що поважати.
О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм… Так, у творі автор зазначає: 1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю». 2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба». 3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи». 4) «…Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав…» 5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть…»
«Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели удастся…» (Невідомий) «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру) «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка) «Лупи та дай». (Калитка) «Страшно тілько без грошей, а з грішми… і чорт не брат». (Савка)
«Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…» (Невідомий)
«Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане…» (Калитка про Бонавентуру)
«Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітці)
«Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть». (Калитка)
«Гроші — гроші всьому голова». (Калитка) «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)
«Вік живи, вік учись». (Бонавентура)
«Параска — Калитці: «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається»;
«Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»;
«Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»;
«Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові».
Гвинтовка - брат Меласі Череванівни, дружини Михайла Череваня.
Моє враження від нього за прочитаним твором склалося досить погане. Він не шанує свою батьківщину, забув про свою честь, не поважає тих, хто нищий за становищем та за посадою у тогочасній Україні.
Звичайно, кожна людина має право на повагу, і він також. Він зробив багато недобрих справ, та поводив себе так само, але добрі справи він теж робив. Його є за що поважати.