1. Судова система України в часи Хмельниччини. 2. У чому виявляється патріотизм Марусі Чурай? 3. Спільне у Марусі та Мавки із "Лісової пісні". 4. Як втілена в романі ідея державності?
Ось ця історія сталася з Іваном Силою у Відні. Їхав він якось своєю машиною, правил дотримуватися не звик. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, в Америці зовсім інші, і в Австралії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кортон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, повязали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча закарпатець переконував, що він - артист, що він - Кротон, але такі аргументи на "тамтешніх" поліцейських не вплинули - Івана Силу таки "заперли..." Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й прокрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового у в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму "підозрюваному".
Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: «Відгадай три штуки, Відгадаєш — тоді на! А як ні — на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світу! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для того розсуду!» Відійшов біагач назад Та так йому нудно! Не вгадати — так біда, А вгадати — трудно! Сидить, плаче, неборак; Козак проїжджає... «Чого плачете ви так?» — Багача питає. Той і каже, так і так!.. «Не журіться, діду! Коли так, то я за вас На відвіт поїду!» І палицю в руки взяв, В кожух одягнувся, Чорні вуса підбілив, В чоботи узувся. І чимдуж до короля... Король поглядає, «А що, пане, скілько зір?» З міною питає. А той поли ті підняв, Чи як довелося: — Стілько,— каже,— в небі зір, Скілько тут волосся. Задумався сам король Від сего відвіту. «Ану,— каже,— покажи Середину світу!» А той палицю підняв, Може, з піваршина, Та в підлогу нею гуп: — Отут середина! Почухався наш король, Ще раз поглядає. «Що ж я думаю тепер?» — Козака питає. — Думаєте, що я пан! «Або що за річі?» — То ті річі, що не пан, А козак із Січі! Здивувався наш король, Подарував тому, А козака відіслав В золоті додому!
там всё посмотри в интернете