Король Лір вигнав Корделію з Англії, бо вона не запропонувала йому нічого крім любові та відданості. Владика поділив своє королівство між старшою та молодшою дочками. Лір, не дивлячись на свій норов, беззаперечно довіряє своїм дітям. Розкривається ще одна риса героя: наївність і довірливість.
Король Лір, засліплений владою, втрачає почуття реальності, надміру довіряє улесливим придворним та своїй родині, за що поплатився. Дочки його принизили та вигнали. Жебраком король Лір став не тільки фізично, він жебрак як батько і як король, тому що власними руками позбавив себе влади, привів до влади дочок-зрадниць та вигнав ту, яка любила його по- справжньому.
У кінці твору король зрозумів, що помилився, йому було соромно за те, як він вчинив з Корделією. Втративши корону, дім та дітей, старий Лір нарешті збагнув щирі почуття Корделії, її чисту душу. Герой змінився під впливом переживань і страждань, які відкрили йому очі, збагатили й облагородили його душу. Король Лір божеволіє, адже з одного боку його зрадили власні доньки, а з іншого він як батько вчинив страшну несправедливість проти власної дитини.
Зустріч з Корделією дала йому щастя. Вона до йому повернути владу. Проте світ сильних і багатих не вибачає тим, хто повстає проти нього, тому загибель Корделії та Ліра неминуча. А людина тільки ціною власного горя, власних випробувань доходить висновку, що немає нічого важливішого за родину, ціннішого за людяність і співчуття. Щоб підкреслити цю думку, в баладі змінено історичний сюжет. Корделія загинула в одній із битв за права свого батька, а не у в’язниці. Горе, що спіткало короля, це покарання за його жорстокий вчинок проти власної дитини. Лір не пережив смерті Корделії, бо біль від втрати єдиної дитини, що залишилися йому вірною, та усвідомлення того, що він певною мірою винен у її смерті, й спричинили смерть героя.
Король Лір на початку твору показаний жорстоким егоїстом, що вимагає покори та великої любові не тільки від підданих, а й від своїх дочок. Шлях страждання та спокути змінюють героя, у фіналі твору ми бачимо люблячого батька, людину, що картає себе за учинену ним несправедливіст
Відповідь:
Якщо питання ставити: коротко про зміст твору або характеристика героїв, то відповідь попереднього відповідаючого підходить, але якщо питання про враження, то особисто в мене такі враження:
На перший погляд книга здається казкою для зовсім маленьких діток. Але мені найбільше запам"яталися ті епізоди, в яких описано як Софійка потрапляє в минуле. Одразу замислюєшся, що люди, які жили в ті часи не лише картинка в книзі чи зображення на фото. Це були реальні люди, зі своїми радощами і печалями, своєї історією кохання - у кого вірною, а у кого і зрадливою; болями і невеличкими перемогами. Я трішечки заздрю Софійці, що у неї в роду є такий сильний оберіг і що у мене була можливість подорожувати у часі. Тим більше, що їй вдалося неможливе - знайти в минулому ту мить, яка дозволила змінити майбутнє.
Пояснення:
Іван Сила - сильний, мужній, наполегливий, рішучий, не здається, приймає визови
Объяснение: