В цьому році зима Не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, Та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій Із тодішніх зів'ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно1 ожеледиць2 Сперечалася з морем, Несла сум'яття вітрів. Все збиралась на силі, Та не встигла огледіться, Як проснулись дерева І на Одрі3 лід потемнів. Крига буйно ломилась У відкриті двері протоки. Лід кришився, б'ючись об каміння берегове... І нарешті по Одрі — темній, широкій — на останній крижині самотня чайка пливе. - Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря? Чайки держаться гурту, А ти відпливеш одна. А крижина тонка. А крижина майже прозора... Ну, а що, як її Підмиє вода весняна? Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? Затріщить і відломиться... Піде вода кругами... — Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. СобакевичДід лає онука, який разом із другом вирішив прорити метро під свинарником, а туди провалилася п'ятипудова, плямиста, як геограма карта, свиня Манюня.Дідусь звелів хлопцям закидати яму. У Яви (від Вані — він у дитинстві так, мабуть, вимовляв) Реня вся сім'я інтересна. Батько на скрипці грає, корову звуть Контрибуція, а дід Варава — найвлучніший мисливець. Мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів. Якось Ява посварився із своєю молодшою сестричкою Яришкою, ударив її, а та, замість плакати, розкричалася, що він ганьбить їхню маму-депутата. То ж Яві нічого не залишалося, як із соромом утекти. Взагалі-то у Яви характер тільки такий! Він усе вигадував різні штуки заради слави.
Объяснение:
один дім