Світлиця Тараса була прибрана на той час, про який залишилися спогади лише в народних піснях і думах. Все було чисто прибрано. На стінах висіли зброя, мисливські атрибути, кінська збруя. На полицях стояли різноманітні глеки, пляшки, фляжки, кубки та чарки. Берестові лави навколо всієї кімнати; величезний стіл під образами в парадному кутку та широка піч, вкрита кахлями. Деталі інтер'єру допомагають читачеві скласти уявлення про іб життя Тараса та його сім'ї, побут і звичаї епохи. Тут вгадується і характер господаря будинку — людини військової, яка проводила своє життя в походах і битвах, зі зброєю, на коні, не чужої випити і побалакати в компанії з товаришами.
Відповідь:Особливість людини в тому, що вона готова використовувати всі земні явища на свою користь, псуючи їх, але в той же час хоче вважати себе саму частиною природою, а тому і в повній мірі насолоджуватися усіма природними дарами і явищами. Така людська позиція суперечлива і непослідовна, але в той же час вона показує, що людина є одночасно суб’єктом прагнення до високої духовності і носієм звичайного буденного прагматизму.
У своїй зворушливій феєричній драмі під назвою «Лісова пісня» видатна українська письменниця Леся Україна розповіла читачам цікаву історію того, як молодий хлопець на ім’я Лукаш покохав дивовижну лісову мешканку – створення природи, дівчину на ім’я Мавка. Лукаш красиво грав на сопілці, за звуком якої його й знайшла Мавка. Вона по його не рубати дерево, оскільки воно було її сестрою. Трохи поспілкувавшись один з одним, дві ці істоти полюбили один одного. Бажання Лукаша бути поряд з створінням великої природа, яка містила в собі високу духовність всього навколишнього середовища, дало йому дуже сильне почуття, яким заразилася також і Мавка. Але цим двом не довелося бути разом занадто довго. Мавка не сподобалася матері Лукаша з суто прагматичних міркувань – вона, будучи дитям природи, не може працювати так, як це роблять звичайні дівки. Мавку попереджали інші лісові мешканці, що так може статися, вона їх практично не слухала, але в один день Лукаш охолов до неї, став загравати зі звичайною дівчиною на ім’я Килина. Зрештою, вони так і не змогли бути разом, а Мавка перетворилася на дух.
Варто справедливо визнати, що так, як сталося з Лукашем і Мавкою в творі Лесі Українки «Лісова пісня», іноді відбувається і в житті. Для цієї драми-феєрії характерний все той же симбіоз високої духовності, а саме прагнення до неї, і буденного прагматизму, що і для звичайного життя. З однієї сторони, люди хочуть жити з чистими почуттями безкорисливо любити один одного і не замислюватися ні про щось погане. З іншої ж сторони, людина – це істота побутова, вона не позбавлено всіх негативних і пов’язаних з цим якостей. Людина не може так любити, їй необхідно забезпечувати свій побут і враховувати багато з інших причин.
У даному творі великої Лесі Українки висока духовність героїв виявлялася в чистій і нескаламученої любові. Головні геро любили один одного, насолоджувалися моментом, але, звичайно, колись все це мало закінчитися. Мавка була лісовим створінням, а Лукаш звичайною людиною зі своїми проблемами, тому насправді бути постійно разом вони не могли.
Пояснення: