М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.Дати відповіді на питання:
- Чи можна вважати образ Лесі Череванівни романтичним? Свою думку аргументуйте.
- Про якого хлопця мріяла?
- Чому Леся розчарувалася в Сомкові?
- Як дівчина ставиться до Кирила Тура?
-За що покохала Петра?​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Kola2004kola
Kola2004kola
09.09.2022
Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на до Тільки такою може бути справжня людина. 

Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вона навіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є Людиною. 

Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це "справжня людина". Значить, боягузлива, підступна, зла людина є "несправжньою". То чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? Я вважаю, що ні. 

Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню. 
4,6(58 оценок)
Ответ:
belok909
belok909
09.09.2022
Криниця розбалакалась з відром, і вікна променями протирають очі. Тут після коми Дієп. зворот. 2- Уміння розвязувати задачі, таке ж практичне мистецтво, як і вміння плавати, бігати чи танцювати. 3- Почалося у сонця безсоння, і подовшали раптом дні. 4- Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає  золоту перуку. 5- Тихі води дніпрові, я стрічав у дорозі, сину хмари діброви, спілі ранки та грозию. 6- Натрудившися у квітні, перецвівши у маю, йдуть дерева перелітні в повінь лагідну свою. Дієп. зворот у словах виділених комами. 7- Край прогнутого вечорового неба, врізаючись у зоряну імлу, і досі трудиться старий, нагорблений вітяк.
4,5(2 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ