Софійка - абсолютно звичайна дитина, яка навчається у сьомому класі. Дівчинка, як і всі діти, має позитивні та негативні риси. Абсолютно позитивною героїнею її назвати не можна. Софія навчається у школі досить посередньо. Вона не відмінниця, але й не двієчниця. В класі вона теж не зірка, популярністю не кристується.
У Софії є закоханість. Вона таємно покохала Вадима - хлопця,який виховується бабусею, але має багатих батьків. Про закоханого у неї Сашка дівчина відзивається як про "бомжика". Тут ми бачимо, як для дівчинки важлива статусність і як не важливі людські почуття. Софія досить часто задумується над тим, а що ж про неї скажуть люди. Проте вона досить добра, намагається до усім людям, розплутати таємницю. Софія - звичайна дитина, з незвичайними проблемами, яка постійно росте та змінюється
Петрусь (Попельский Петя) головний герой добутку. П. народився в багатій сім'ї поміщика. З народження він був сліпим. Мати, довідавшись про сліпоту П., намагалася оточити сина зайвою опікою й увагою. Вона прагнула балувати його, пестити й плекати. Але дядько П., Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не проявляли «дурну дбайливість».
на думку Максима, П. повинен був сам пристосовуватися до життя. І надалі дядько залишався строгим і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв П. почувати своя неповноцінність
Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи й збагачуючи свій духовний мир. П. виріс повноцінним, духовно багатою й талановитою людиною. наприкінці добутку він з'являється перед читачем щасливим чоловіком і батьком видючого сина. Ставши відомим піаністом, П. заворожує своєю грою величезний зал