Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який захищає інтереси простих людей. Ідея: возвеличення месників, як борців за справедливість. Жанр: історична пісня. Епітети: славних хлопців, хлопці хороші, світ великий і розкішний. Метафори: прийшла туга до серденька, сонце сходить. Повтори: світ великий, дзвони дзвонять, при дорозі подорожнього. Порівняння: "А мене Кармалюка, як звірюку гонять". Риторичні запитання: "Зібрав собі славних хлопців, - що й кому до того?", "Прийшла туга до серденька, як у світі жити?"
27 листопада 1863 народилася ольга кобилянська у містечку гура-гумора в південній буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. з дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.1868батька перевели до м. сучави. там ольга кобилянська познайомилася з місцевим парохом та українським письменником миколою устияновичем. як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема ольгою кобилянською і ольгою устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали до кінця життя письменниці.1880-ті«гортенза, або нарис із життя однієї дівчини», «доля чи воля? »1891пізніше вона жила в селі димка, а з 1891 — у чернівцях.1894вона взяла активну участь у феміністичному русі. ставши однією з ініціаторок створення «товариства руських жінок на буковині», кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «дещо про ідею жіночого руху». письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя.1895повість «царівна»1896новели «аристократка», «impromptu phantasie».1898оповідання «valse melancolique».1895-1901повість «земля»1905повість «ніоба», «через кладку».1908«в неділю рано зілля копала…»1917«назустріч долі»1923«зійшов з розуму»1927«але господь мовчить…»1928«пресвятая богородиця, помилуй нас! »1933«не смійтесь»21 березня 1942померла у чернівцях.
Ідея: возвеличення месників, як борців за справедливість.
Жанр: історична пісня.
Епітети: славних хлопців, хлопці хороші, світ великий і розкішний.
Метафори: прийшла туга до серденька, сонце сходить.
Повтори: світ великий, дзвони дзвонять, при дорозі подорожнього.
Порівняння: "А мене Кармалюка, як звірюку гонять".
Риторичні запитання: "Зібрав собі славних хлопців, - що й кому до того?", "Прийшла туга до серденька, як у світі жити?"