5 клас
Українська література
Тест за твором М. Вінграновського “Сіроманець”
1. Твір М. Вінграновського “Сіроманець” за жанром:
А) оповідання;
Б) легенда;
В) повість;
Г) казка.
2. Головного героя твору М. Вінграновського “Сіроманець”звати:
А) Сашко;
Б) Олесь;
В) Федько;
Г) Андрійко.
3. Що робив Сіроманець усе життя в одноіменному творі М. Вінграновського:
А) полював;
Б) водив зграю;
В) був відлюдником;
Г) переховувався.
4. Кого вовк вичікував у засідці?
А) коня з вершником;
Б) зграю;
В) мисливців;
Г) мандрівників.
5. Що трапилось після зустрічі Чепіжного з Сіроманцем?
А) дітям заборонили ходити до лісу;
Б) селяни влаштували облогу вовку самотужки;
В) до села прилетів вертоліт із мисливцями;
Г) вовка хотіли заманити до села.
6. Хто захищав Сіроманця?
А) ніхто;
Б) дядько Побігайло;
В) голова колгоспу;
Г) хлопець Сашко.
7. Кого купив Чепіжний на базарі?
А) великого собаку;
Б) вовкодавиху;
В) рись;
Г) ведмедя.
8. Що Чепіжний з мисливцями робили в лісі?
А) копали яму-пастку;
Б) полювали на диких кабанів;
В) вирубували дерева;
Г) збирали гриби.
9. Одного дня Сашко зрозумів, що Сіроманець:
А) оглух;
Б) втратив нюх;
В) сліпий;
Г) пошкодив лапу.
10. Чим Василь Дмитрович хвалився журналістам?
А) що вполював найбільшу кількість диких кабанів;
Б) що впіймав Сіроманця;
В) що врятував село;
Г) що підстрелив останнього вовка.
11. Де переховувався Сіроманець від переслідувачів?
А) глибоко в лісі;
Б) на іншому березі лиману;
В) вдома у Сашка;
Г) на полігоні.
12. Хто врятував його від неминучої голодної і холодної смерті?
А) льотчики;
Б) танкісти;
В) селяни;
Г) зграя.
Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.