Прочитай розділи 9-11, епілог повісті З.Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
Виконай тест:
Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Один патріотично налаштований привид уподобав собі з’являтися
а) у квартирі Наталочки;
б) у квартирі пана Богдана;
в) в Олеському замку.
2. Привид не міг розмовляти, та всіляко старався пояснити, що
а) сім’ї Руснаків загрожує небезпека;
б) назавжди може бути втрачена старовинна козацька реліквія;
в) козакам під Берестечком потрібна до У подорож на Західну Україну сімейство Руснаків вирушило
а) на чорному новенькому джипі;
б) на маршрутному автобусі;
в) на машині, яку мама назвала Машкою.
4. Першочерговою метою своєї подорожі сім’я Наталочки визначила
а) Підгірці; б) Берестечко; в) Хотин.
5. Під час подорожі Наталочка знайомиться з хлопцем на ім’я
а) Антип; б) Антон; в) Артем.
6. Через свою довірливість Наталочка потрапляє в пастку
а) в Дубенському замку;
б) у Тараканівському форті;
в) в Хотинській фортеці.
7. У своїх видіннях Наталочка бачить
а) як татари взяли в полон Богдана Хмельницького;
б) як Антип збирається продати козацьку шаблю;
в) як до останнього б’ються козаки і не здаються польському королю.
8. Наталочка будь-що хоче врятувати козацьку шаблю, тому наважується
а) укласти угоду з чортом;
б) самостійно, без до батьків продовжити пошуки шаблі;
в) знайти козака-зрадника на прізвище Щур.
9. До Наталочці у пошуках шаблі намагаються
а) працівники музею;
в) історики та науковці;
г) львівські пластуни.
10. У Підгірцях Наталочка потрапляє
а) на бал до нечистої сили;
б) в полон до Антипа та його сімейки;
в) в поліцію.
11. В Олеську Руснаків звинуватили
а) у пропажі старовинних рукописів;
б) у пропажі картини ХVІІІ ст..
в) у пропажі козацької грамоти.
12. Розгадати загадку Антипка до пісня про
а) Хмельницького; б) Сагайдачного; в) Наливайка.
13. Якби Наталочка не змогла розгадати загадку Антипка і знайти шаблю, то мусила б
а) назавжди покинути свою сім’ю;
б) прислуговувати Антипкові;
в) все життя брехати.
14. За сміливість і наполегливість Северин нагородив Наталочку
а) орденом княгині Ольги;
б) відзнакою пластунських вмілостей;
в) квитком на театральну виставу.
своïх записних книжках О.Довженко. Цей вислiв великого майстра
слова, всiєï укр. культури, безперечно, можна вважати його
творчим i життєвим кредо. Вiн належить до тих укр. письменникiв,
чия творча манера органiчно поєднала досягнення реалiзму та
романтизму. Що б не робив Довженко митець: знiмав кiно, писав пєси
чи сценарiï, створював генiальнi кiноповiстi чи розмiрковував над
тисячами питань у своєму Щоденнику завжди вiн залишався митцем
глибоко народним, закорiненим у рiдну земля, закоханим у ïï
людей i природу. Назавжди в його памятi залишились казковi сiножатi,
перший дзвiн коси, медовий запах трав i люди, серед яких народився, з
якими рiс, якi до на життєвому шляху. Мабуть, з дитячих лiт
мрiяв розповiсти про це, виношував задум довгими роками i втiлив його на
сторiнках кiноповiстi З. Д. (1954 — 1955).
Цей твiр Довженка цiкавий не лише як власне художнiй, але й як розповiдь
про народження митця. Це лiрична оповiдь мудрого фiлософа, полумяного
патрiота, генiального художника слова. Тонко вiдчував вiн красу
людськоï душi i красу природи, вважав, що без гарячоï любовi
до неï людина не може бути людиною творцем. Тому вже на схилi життя
захоплено i з синiвською вдячнiстю звертається Довженко до рiки
свого дитинства Десни. Колись вона назавжди зачарувала малого Сашка i
лишилася для нього зачарованою на все життя. Образ рiки постає
перед читачем з перших рядкiв повiстi, власне, з ïï назви, i
проходить лейтмотивом через увесь твiр. У ньому сконденсованi для автора
краса, болi i радощi народу, його рiдного придеснянського села. Це образ
символ великоï i малоï батькiвщини, вiн є головним в
образнiй системi твору. Довженко використав традицiйний фольклорний
образ рiчки, що символiзує рiку життя, яка тече то швидко i
бурхливо, то повiльно i розлого.