Я славлю життя людей, що дiють навколо мене, — так писав у своïх записних книжках О.Довженко. Цей вислiв великого майстра слова, всiєï укр. культури, безперечно, можна вважати його творчим i життєвим кредо. Вiн належить до тих укр. письменникiв, чия творча манера органiчно поєднала досягнення реалiзму та романтизму. Що б не робив Довженко митець: знiмав кiно, писав пєси чи сценарiï, створював генiальнi кiноповiстi чи розмiрковував над тисячами питань у своєму Щоденнику завжди вiн залишався митцем глибоко народним, закорiненим у рiдну земля, закоханим у ïï людей i природу. Назавжди в його памятi залишились казковi сiножатi, перший дзвiн коси, медовий запах трав i люди, серед яких народився, з якими рiс, якi до на життєвому шляху. Мабуть, з дитячих лiт мрiяв розповiсти про це, виношував задум довгими роками i втiлив його на сторiнках кiноповiстi З. Д. (1954 — 1955). Цей твiр Довженка цiкавий не лише як власне художнiй, але й як розповiдь про народження митця. Це лiрична оповiдь мудрого фiлософа, полумяного патрiота, генiального художника слова. Тонко вiдчував вiн красу людськоï душi i красу природи, вважав, що без гарячоï любовi до неï людина не може бути людиною творцем. Тому вже на схилi життя захоплено i з синiвською вдячнiстю звертається Довженко до рiки свого дитинства Десни. Колись вона назавжди зачарувала малого Сашка i лишилася для нього зачарованою на все життя. Образ рiки постає перед читачем з перших рядкiв повiстi, власне, з ïï назви, i проходить лейтмотивом через увесь твiр. У ньому сконденсованi для автора краса, болi i радощi народу, його рiдного придеснянського села. Це образ символ великоï i малоï батькiвщини, вiн є головним в образнiй системi твору. Довженко використав традицiйний фольклорний образ рiчки, що символiзує рiку життя, яка тече то швидко i бурхливо, то повiльно i розлого.
Моя родина Родина... Скільки у цьому слові рідного для мене. Прислухаєшся і до самого серця відчувається цей родинний затишок та тепло рідного дому. Я маю гарну родину , ми мешкаємо у місті/селі ... . Мою маму звати ... , їй .. років , вона дуже красива та розумна. Матуся любить чистоту , щоб був порядок у домі. Завжди приголубить Тато він у мене строгий , але дуже люблячий.Мій татко має золоті руки. Чому я так говорю? Тому що він у мене все уміє робити , навіть коли мами в дома немає він мені приготує смачний борщ. Також у мене є менший/старший(-ша) сестричка/братик . Я його/її дуже люблю, проте ми іноді не можемо знайти спільної мови. Мій братик відвідує карате. (або про сестричку) . Моя сестричка вміє дуже гарно вязати. Я дуже люблю свою сім*ю.
паска- очень важний день, когда до нащой е. когда Бог вивел норот из рабства и теперь, с тово дня празнуеться етот празник.
мне очень приочень нравется я одихаю, могу ёво провисти челий день с дружями.