Ідея переспіву «Давидових псалмів» належить французькому протестантському релігійному реформатору Жану Кальвінові, засновнику кальвінізму (1509-1564), але перший вдалий переспів належить французькому поетові і перекладачу епохи Ренесансу Клеману Маро (1496-1544), великому противнику релігійного фанатизму, який боровся за свободу совісті й гідності особистості. В 1538 році він перекладає «Давидові псалми», яким судилося найдовше життя, адже вони ввійшли до протестантського молитовника як канонічні версії псалмів. Та Клеман Маро перекладає і переспівує тільки 50 зі 150 віршів. Перший повний переклад і переспів Давидових псалмів належить насліднику Жана Кальвіна, швейцарському реформатору Теодору Безі (1519-1605). Також в 1577 році великий польський поет і драматург Ян Кохановський (1530-1584) переклав на польську мову «Psałterz Dawidów» («Давидові псалми»), які мали велике значення у розвитку літературної польської мови і віршової.
Так складається, що Іван Сила , увійшовши в життя того чи іншого героя , впливає на нього, змінюючи чи життєві обставини , чи самого героя, його ставлення до життя, до людей чи до самого себе. Так , наприклад, Міха Голий, бездомний злодій, який живе тільки крадіжкою, не маючи бажання працювати та змінитися, зустрівши Івана Силу, стає його справжнім другом, а згодом отримує роботу сторожа в цирку мадам Бухенбах, ставши чесною людиною, якій довіряють. Приклад Івана, його моральність, щирість, підтримка кординально змінюють цього героя.
Тому на основі прочитанного я можу зробити висновок, що потрібно брати приклад з цього персонажа.