М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

П’єса—трагедія, тому що:
А)сім’ї Монтеккі і Капулетті ворогують між собою;
Б)юні герої борються за любов;
В)показано гострий,непримиренний конфлікт і фатальні обставини.
2.Місце подій:
А) Стретфорд-на-Ейвоні; Б)Верона; В) Неаполь .
3.Де вперше зустрілися герої?
А)на балі- маскараді; Б)на площі під час ярмарку; В) у церкві.

👇
Ответ:
nikita011278923
nikita011278923
20.05.2020

ответ:1 в

2 б

3 а

Объяснение:

4,5(47 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ЛераЛи123
ЛераЛи123
20.05.2020
Історизми — це слова або їх окремі значення, що вийшли з ужитку, оскільки зникли реалії, які вони називали, і в сучасній мові відсутні їх синонімічні замінники. Це назви понять матеріальної культури, соціально-політичної сфери, професій, звичаїв, обрядів тощо: аз (літера А), аероплан (літак), мир (світ), штука (мистецтво), рогатина, сагайдак, жупан, десятина, аршин, алтин. Історизми не мають синонімів у сучасній мові. Тому їх використовують тоді, коли виникає потреба дати характеристику минулим епохам, назвати подію, що відбулася колись, зникле явище чи поняття. Наприклад: «Сагайдачний гартує козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець Зигмунда. Спирався він на старшину, але не рвав і з сіромою, бо розумів, що голота — велика сила». Архаїзми (від гр. archaios «стародавній» — це витіснені іншими синонімами назви понять, що існують і в наш час: десниця (права рука), перст (палець), вия (шия), уста (губи), ланіти (щоки), зріти (бачити), письмовець (письменник). Застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви відроджених у нових умовах реалій: гетьман, гривня, мічман, прапорщик, а також із набуттям нового значення: більшовик — член більшості у Верховній Раді; яничар — той, хто зрікся рідної мови, культури, батьківських звичаїв; баталія — сварка, бійка. Неологізми (від гр. neos — новий і logos — слово) — це слова, що позначають нові поняття і предмети. Вони поділяються на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій чи науковій мовах. Це слова на зразок автосалон, екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, робот тощо. Неологізми другої групи, які включають слова ваучеризація, спікеріада і нескінченну низку новотворів із додатком євро (євроремонт, євроманікюр, єврокухня), не варто вживати в офіційній діловій мові. Це стосується слів, які в українській мові мають прямі відповідники усталеного традиційного значення: домінувати — переважати ексклюзивний — виключний екстраординарність — особливість. Слово вмирає з трьох причин. Перша — коли зникає народ, носії цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. Обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. Третя причина — суб’єктивна: існуючі реалії починають зумисне називати інакше й навіть іншою мовою. Наприклад, існує й донині Верховна Рада України, а не Парламент, головує на ньому, звичайно, голова, а не спікер, виборці, а не електорат, обирають міського голову, а не мера міста, в якому зникли крамниці й магазини, а натомість з’явилися шопи, бутики й маркети. Декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі: а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їх прямі відповідники; б) треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, в якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту; в) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник. Перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить діловодство й до уникнути небажаних двозначностей і помилок.  
4,5(35 оценок)
Ответ:
Milana1117464
Milana1117464
20.05.2020
Омелько Кайдаш — голова сім'ї. Відрізняється Кайдаш богобоязливістю. Любить випити. Маруся Кайдашиха(дружина Кайдаша) - любить чварки та показувати усім свій не простий характер. Мотря(старша невістка) - сварлива, як і її свекруха. Мотря схильна не тільки до сварки але й до бійки. Чи не най­більших змін зазнає характер Мелашка(молодша невістка) - ніжна, слабка, спокійна дівчина(спочатку). Сповнена романтичністю та добротою. Та згодом у дівчини загострюється характер: разом з Лавріном вони навчились "показувати зуби". Так в Мелашки поселяється "біс" чвар. 
Карпо(старший син) і Лаврін(молодший) - протилежності. Один(Лаврін) такий тендітний, веселий, привітний, балакучий. Коли інший (Карпо) кремезний, насуплений, сердитий, мовчазний.
4,5(41 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ