Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
З гречки та проса можна приготувати чимало украінських страв. Адже і гречка та пшоно дуже добре ростуть на наших територіях (пшоно або - це очищені від зовнішньої оболонки насіння проса). Гречка: ⇒ Крученики з гречкою (смажена страва, у які шар м'яса обгортає гречку або іншу крупу); ⇒ Порося, начинене гречаною кашею; ⇒ Січеник з начинкою з гречки (виріб із посіченого м'яса з додаванням крупи); ⇒Кабачки, фаршировані печінкою і гречкою; ⇒Ковбаса домашня з додаванням печінки і гречаної каші. Пшоно: ⇒ Куліш пшоняний; ⇒ Запіканка м'ясна з печінкою і пшоном; ⇒ Пшоняна каша з гарбузом.
Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі. Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.
Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика
Жанр: вірш (1933)
Художні засоби
Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»
Персоніфікація: столах веселих
Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»
Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».
Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний ямб (двоскладова стопа з наголосом на другому складі U_)
Ось |ли |не | хма| ра |з лі |те |плим| до |щем,
І | ро |звер | за | є |ться| вро| чи |сте| не |бо.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/)
U_ / U_ / U_ / U_/ U_
U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: вотще – дощем, ясне-бо – небо, благословив – порив, одняти – самопосвяти, вин – один, веселих – келих