У наш час лицарем характеризують самовідданого і благородного захисника, виховану і чемну людину.
Симоненко любив український народ, у радянський час пробуджував його національну свідомість («Вибрати не можна тільки Батьківщину», «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе»).
Олег Ольжич боровся за національну ідею та віршами закликав читачів ставати борцями, самопосвятити своє життя ідеї незалежності («Безсмертне – і величне, і ясне-бо», «Захочеш – і будеш», «Зрослась небезпека з відважним життям»).
«Сам автор — патріот, високоосвічена особистість, мужній та діяльний, котрий вірив у незбагненну силу, високі можливості українців у боротьбі за національне визволення й відродження української державності»
«Його лірика – це сповідь воїна, відкритого й чесного в бою, який чітко усвідомлює, що тільки ціною власного життя прокладається шлях до свободи, до виборення права бути органічним складником генетичної пам’яті народу»
«Його ліричний герой – це героїчний образ людини, наділені великою силою духу та мужністю»
Объяснение:
"Висміюється вчинок жаби. Вона дуже хотіла бути схожою на вола, і тому, ризикуючи власним здоров'ям і життям, почала надуватися. Вигадниця не думала, що може наробити лиха, її розум затьмарювала пихатість. Вона навіть не слухала подруги, і тому померла через власну дурість. Це перший аргумент, оскільки байки - це повчальні історії. По-друге, в творі всі дії виконують тварини. А третім доказом є те, що в кінці твору є моралістичний висновок. Тому я із впевненністю можу сказати, що "Жаба й Віл " Леоніда Глібова - це байка.
Объяснение:
Фантастичне: істота Суботик, машина для здійснення бажань, сині цятки на обличчі, другорядні герої ( Вівторакус).
Реальне: розмова людей( Пляшкер і Пані Моркван),дні тижня.