1. як полонені німці ставилися до зведення будинків? а) із великим почуттям відповідальності; б) абияк; в) з любов’ю і розпачем. 2. будинок, який зводили німці, міг би, на їх думку, стояти на околиці: а) берліна; б) лейпцига; в) дрездені. 3. які квіти посадив фрідріх, скопавши маленьку грядочку? а) чорнобривці; б) мальви; в) нагідки. 4. чим пригощали жінки полонених німців? а) печеним гарбузом; б) вареною картоплею; в) сухим хлібом. 5. як німці віддячували жінкам за їх увагу? а) сплачували гроші; б) всміхалися їм; в) низько прихилялися перед ними. 6. фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити: а) русяву жінку з усмішкою на обличчі; б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках; в) його самого, молодого і красивого. 7. діти своє місто, розруйноване під час війни, називали: а) жалюгідним; б) жахливим; в) злиденним. 8. незважаючи на те що діти дражнили фрідріха, він їм: а) грав на сопілці; б) робив з паперу ляльок; в) співав німецькою. 9. під осінь німець захворів і йому на відміну від інших полонених дозволялося: а) лікуватися; б) лежати під стіною барака; в) виконувати неважку роботу. 10. із цегли фрідріх виробляв: а) ляльок для дітей; б) прикраси; в) посуд. 11. коли люди переселилися у новий дім, який був збудований полоненими німцями? а) навесні; б) влітку (наприкінці серпня); в) восени (в кінці листопада). 12. про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці фрідріха? а) «для чого нас замуровано у стіну нового будинку»? б) «ви не бажаєте з нами познайомитися? » в) «ви не знаєте, де наш тато? » примітка. за кожну правильну відповідь встановлюється 1 .
іван сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на землі у минулому столітті. про цю людино було знято фільм та написано о. гаврошем твір, що має назву «неймовірні пригоди івана сили». у цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті івана.
іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. саме у місті почалися його справжні пригоди. тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. на вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом микулцею, якого благородно врятував від побиття. іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
визначною подією у житті сили стає знайомство з доктором брякусом. саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. завдяки цьому знайомству іван і став спортсменом. проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «ін не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. до обіду іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». це дає нам усвідомити, що іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.