Тема “Муха й Бджола”: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.
Ідея “Муха й Бджола”: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.
Основна думка “Муха й Бджола”: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
Мораль байки “Муха й Бджола”: засудження нероб та ледарів. Композиція “Муха й Бджола” Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.
Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.
Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?
Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв’язка: мораль байки.
Характеристика героїв байки «Муха й Бджола»
Л. Глібова Бджола -працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).
Драма- це вистава,п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої — переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Це саме стосується ВЕСІЛЛЯ. Це по суті розугрування вистави,де в кожного своя роль:мода пара,старости,дружки...Побутовий характер,бо стосується життя людей. Автором виступає народ,оскільки весь сценарій розписаний давно:сватання, викуп нареченої, благословення, шлюб, частування, танці, пісні,посад. Створення нової сім\ї є тим гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875р. Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим добре поставився до свого пасинка і дав йому змогу продовжувати навчання. Та невдовзі у молодого гімназиста померла і мати (1872 року), яку він дуже любив і присвятив їй свої згадки у вірші «Пісня і праця» (1883р.), у поемі «Гадки на межі» (1881p.). І після смерті матері Івана Франка вітчим, одружившись вдруге, не змінив свого ставлення до пасинка і допомагав йому продовжувати навчання. 26 липня 1875 року Іван Франко закінчує Дрогобицьку гімназію і одержує атестат зрілості. Вже з дитячих років «Кобзар» Т. Шевченка став його улюбленою книгою. В гімназії Франко глибоко цікавиться і знайомиться з літературою польською, німецькою, французькою, з латинськими класиками. Влітку 1874 року І. Франко подорожує вперше самостійно по Підкарпаттю (Лолин, Тур'я, Волосенки і т. д.) і робить фольклорні записи, а восени 1875 року вступає на філософський факультет Львівського університету. Ще гімназистом він друкує свої перші літературні твори в студентському університетському журналі у Львові «Друг». Вступивши до студентського «Академічного гуртка», Франко став активним працівником і автором його органу «Друг»: вміщує поезії, переклади, друкує першу велику повість «Петрії і Довбущуки», з особливим запалом знайомиться з російською революційно-демократичною літературою, друкує в «Друзі» (1877р.) переклад роману М. Чернишевського «Что делать?», перекладає вірші Пушкіна «Ворон к ворону летит» та «Русалка», що ввійшли в першу збірку поезій «Баляди і росказы» (1876р.).
Байка “Муха й Бджола” аналіз
Тема “Муха й Бджола”: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.
Ідея “Муха й Бджола”: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.
Основна думка “Муха й Бджола”: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
Мораль байки “Муха й Бджола”: засудження нероб та ледарів. Композиція “Муха й Бджола” Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.
Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.
Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?
Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв’язка: мораль байки.
Характеристика героїв байки «Муха й Бджола»
Л. Глібова Бджола -працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).
Муха – ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.
Объяснение: