Т. Г. Шевченко- унікальна людина, людина талант, він завжди хотів бути вівльную людиною, адже творити на волу краще ніж в неволі, чи не так? А творити для цієї людини це дуже важливо, він завжди повнісьтю віддавався у творчість, щоб це не було, хочь малювання, хочь процес написання віршів, всеодно він віддавався повністю і колу в нього була можливість робити це на волі, а не в рабстві, я гадаю що цого щастю тобі не було меж. Тому в висновок я хочу сказати що дл Тараса Шевченка воля це була найсладкіша насолода у його житті.
Объяснение:
ответ:
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
подробнее - на -
Так, я цілком згодна з цією тезою. Адже життя – це така цікава річ! Неоднозначна, мінлива, щаслива й нещасна водночас…
У кожного в житті свій шлях, але не кожен знає, що чекає на нього далі: на зупинці, в метро чи вдома або на роботі. Можливо, хтось над цим замислюється, а хтось просто пливе за течією. Та все ж таємниця майбутнього залишається. І розгадати цю таємницю може не кожен – не кожен має змогу у старості, осмислюючи пройдений шлях, зрозуміти, що прожив його недарма, що досяг усього, чого тільки міг досягти, про що тільки мріяв. А винні у цьому, як це не дивно, лише ми самі.
Подробнее - на -
Объяснение: