Запитання 1
Хто привчав героїню до щоденника?
а.Мама
б.бабуся
в.Тато
Запитання 2
"Як і всі нормальні люди, я не любила..."
а.Понеділка
б.Вівторка
в.четверга
Запитання 3
Яка у героїні була домовленість із бабусею?
варіанти відповідей
а.Не ходити до школи
б.Не читати записи у щоденнику
в.Не телефонувати мамі через дрібниці
Запитання 4
Який гріх був у бабусі?
варіанти відповідей
а.Додала одному учневі на екзамені бал
б.Поставила двійку синові завуча
в.Приховала крадіжку одного учня
Запитання 5
Із чого почалося естетиче виховання героїні?
варіанти відповідей
а.З опери
б.Лялькового театру
в.Зоопарку
Запитання 6
Який чай мама привезла з Греції?
варіанти відповідей
а.Жасминовий
б.Бергамотовий
в.Лавандовий
Запитання 7
Які здібності мала бабуся?
варіанти відповідей
а.Змовляла
б.Гадала на картах
в.Передбачала майбутнє
Запитання 8
Кого з учителів героїня називає "украля"?
варіанти відповідей
а.Історика
б.Української мови і літератури
в.Класного керівника
Запитання 9
Від чого у героїні прокинулася совість?
варіанти відповідей
а.Зрозуміла, що мамі не подобається працювати гувернанткою
б.Від розлуки з мамою
в.Зрозуміла, що мама ні з ким не одружується через неї
Запитання 10
"Англійці кажуть, що в кожній шафі можна знайти..."
варіанти відповідей
а.Прихований скелет
б.Коралове намисто
в.Старі речі
Запитання 11
"Коли я повернулася зі школи, то..."
варіанти відповідей
а.Мене чекав сусід
б.На бабусиному дивані спала мама
в.Тато привіз мого братика
Леся Черванівна:"У хаті у неї, як у віночку; хліб випечений, як сонце; сама сидить, як квіточка. (...) Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті-усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко світить."
Яким Сомко:"...у дорогих кармпзинах, високий і вродливий; а по кармазинах скрізь комір і полт гаптовані золотом; зверху кирея підбита соболем; підпиравсь срібною булавою."
Іван Брюховецький: "Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані- і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б здогадатися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на ньому була мов чужа. І постатт, і врода в його була зовсім не гетьманська.Так наче собі чоловікпростенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на ньою, не подумав би, що в сій голові вертиться що небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату. А як придивишся, то на виду в його щось наче ще й приязне: так би, здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне. Тільки очі були якісь чудні- так і бігаютт то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка. Іде, трошки згорбившись, а голову схилив на бік чак, наче каже: "Я ні од кого нічого не бажаю, тілько мене не чіпайте."