1.выезжал дородный добрый молодец и к обеденке поспеть хотел он в стольный Киев-град. 2.у того ли города чернигова нагнано силушки черным-черно. ай побил он эту силу всю великую. 3. сидит соловей разбойник во сыром дубу. сидит соловей разбойник одихманьтев сын 4.ай тут старый казак илья муромец ему выбил право око с окосицею. мимо гнездышка повез да соловьиного. 5.Зовут-то мужика да деревеньщину во то гнеэдышко да соловьиное. да мужик то деревеньщина не слушался. 6.он приехал то во славный стольнай киев-град. говорил ему илья да таковы слова: Ты владмир княз да стольнокиевский! соловей разбойник на твоем дворе. 7.засвистал тут соловей да по соловьему. ай тут старый казак да илья муромец, он скорёшенько садился на добра коня. и он вез-то соловья да во чисто поле, и онему да буйну голову.
Дати характеристику Софійці з твору "Русалонька із 7В..." можна так: Софійка - абсолютно звичайна дитина, яка навчається у сьомому класі. Дівчинка, як і всі діти, має позитивні та негативні риси. Абсолютно позитивною героїнею її назвати не можна. Софія навчається у школі досить посередньо. Вона не відмінниця, але й не двієчниця. В класі вона теж не зірка, популярністю не кристується. У Софії є закоханість. Вона таємно покохала Вадима - хлопця,який виховується бабусею, але має багатих батьків. Про закоханого у неї Сашка дівчина відзивається як про "бомжика". Тут ми бачимо, як для дівчинки важлива статусність і як не важливі людські почуття. Софія досить часто задумується над тим, а що ж про неї скажуть люди. Проте вона досить добра, намагається до усім людям, розплутати таємницю. Софія - звичайна дитина, з незвичайними проблемами, яка постійно росте та змінюється.
2.у того ли города чернигова нагнано силушки черным-черно. ай побил он эту силу всю великую.
3. сидит соловей разбойник во сыром дубу. сидит соловей разбойник одихманьтев сын
4.ай тут старый казак илья муромец ему выбил право око с окосицею. мимо гнездышка повез да соловьиного.
5.Зовут-то мужика да деревеньщину во то гнеэдышко да соловьиное. да мужик то деревеньщина не слушался.
6.он приехал то во славный стольнай киев-град. говорил ему илья да таковы слова: Ты владмир княз да стольнокиевский! соловей разбойник на твоем дворе.
7.засвистал тут соловей да по соловьему. ай тут старый казак да илья муромец, он скорёшенько садился на добра коня. и он вез-то соловья да во чисто поле, и онему да буйну голову.