Добрые люди чем сможете надо Яка подія у творі мала відбутися в селі о сьомій ранку?
2Хто був секундантом Вітьки?
3Який наказ дав Федько Вітьку перед дуеллю?
4У кого закохався Вітько?
5“Лихом цивілізованого людства”, на думку Вітьки Горобця, були ……
6Що пропонував Федько написати Вітьку?
7Яку пісню знав Вітько?
8Найголовніший убір закоханих ……
9У кого Федько позичив бриль?
10Що стало на перешкоді хлопців співати серенади?
11Хто вийшов на спів Вітька?
12Як перший раз ішов Вітько на побачення до Галі?
13Як Галя називала Вітька?
14На першому побаченні Вітько …….., а потім починає ……..
15Що по Галя зробити Вітька ?
16Що по Галя Вітька зробити на другому побаченні?
17Вітько побачив Галю з ……..
18Яку зброю вибрали хлопці для дуелі?
19Чому Юрко пішов у секунданти до Петра?
20Як закінчилася дуель?
21Від Петра Вітько дізнався, як він “кохався з Галею”. Як?
22Що залишив Причепа біля хлопців?
23Що було в кабурі?
24Що робив Федько, щоб виручити товариша?
25“Сталося те, чого ніколи-ніколи не забуде Вітька Горобець….” Що саме?
26 Вітько брав з собою на побачення…….
27 Які квіти тримала в руках Галя на побаченні?
28Що запитала Галя, щоб почути голос Вітька?
29Чому загорівся у баби тин?
30Посеред фільму задзвонив …….
31На побаченні Вітько почув, к заспівав цвіркун і побачив його ……
32Що крали хлопці у діда Свирида?
33 З якою метою прийшов Федько до Галиної матусі?
34Через скільки років Вітко може свататись до Галі?
Прислів’я, загадки і приказки супроводжують нас у побуті з сивої давнини до нинішніх днів і, очевидно, так буде завжди. Адже вони - неоціненні скарби народної творчості. Вони містять усе, що трапляється у житті з кожною людиною: будні і свята, сміх і горе, вірність і зраду, радість і обурення, страх і сміливість, бунтарство і покірність… Вони навчають і виховують, лякають і остерігають. За довгі віки народ вклав у зразки своєї творчості все, що притаманне його існуванню. Приказки, казки, загадки, прислів*я відносяться до «малих» жанрів народної творчості. Але не можна применшувати їх значення у народному побуті, тому що їх вживає кожна людина кожного дня, у відповідь на будь-яку подію власного чи чужого життя: працюючи, відпочиваючи, святкуючи, виховуючи малечу, оцінюючи явища природи. Ці згустки народної мудрості мають досконалу словесну форму, це мініатіюри, де немає жодного зайвого слівця. Але вони мають глибокий зміст, тому й стали з часом неписаним моральним кодексом суспільства.
Не так вже й багато у нашій мові слів, до яких би не існувало прислів*я, приказки або загадки.
Ну от, наприклад, візьміть прості слова із щоденного вжитку: ложка, сіль, капуста, дерево, будинок, годинник, сорочка, спідниця, штани… Впевнений, що до кожного з цих та інших слів не складно підібдрати прислів*я або приказку, або й загадку.
Не вірите?
Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. Це про капусту загадка. І це про неї, але вже прислів*я: «Пішов би до сусіда по капусту, та на двір не пустять». Саджаючи капусту, приказують: не родися пуста, родися густа.
А ось про ложку загадка: сама не їм, а всіх годую. А ось про неї прислів*я та приказка: Дали ложку, то дадуть і юшку. Дали ложку, як страви не стало.
І так про все на світі. Моя бабуся полюбляє вставляти у свої розповіді при далеке минуле усілякі прислів*я. З її розмов я для себе зрозумів, що вони виникали в усі періоди життя людей. Так, у війну виникали одні прислів*я, у мирний час інші. Наприклад, під час Великої Вітчизняної війни говорили так:
Затрусився фашист, як осінній лист. Від фашистів звільнилися, як на світ народилися. Айн, цвай, драй, - з нашої землі, фашисте, тікай.
Під час голоду було прислів*я «Навчить біда ворожити, як нема що в рот уложити.
З усього цього можна зробити висновок: прислів*я, приказки та загадки містять у собі всю красу та мудрість народу, який створив усе це мовне багатство.
Объяснение: