кожен повноцінний народ має власну історію, культуру, цінності. до таких цінностей ми, як правило, зараховуємо фольклор, легенди, священні книги. але навіщо нам сьогодні знати про священні книги? я вважаю, що роль священних книг у житті людини неоціненна. вони нам знання, розвиватися духовно. це те, що підживлює народ зсередини. такі книги розпові про історичні події, людей, посланців всевишнього. у світі існує три таких письма – веди, біблія й коран. наприклад, веди – це пам’ятка індійської культури. означає вона «священне знання». релігія вед – це художні образи, до яких впродовж багатьох віків звертаються митці. ще однією священною книгою є коран – основа мусульманської релігії. це своєрідна збірка проповідей мухаммеда, яка впливає на культуру народів сходу. ну і, звичайно, біблія – наша священна пам’ятка літератури. у перекладі з грецької означає «книга». це єдиний і неповторний символ усього християнського народу. хоч ми й сприймаємо його, як єдиний текст, та відомо, що біблія писалася різними авторами й у різний період часу та навіть різними мовами. вона увібрала в себе історичні події святих, гімни, повчання, афоризми та багато іншого. та найголовніше – заповіді божі. саме вони впродовж віків наставляють народ на праведне життя. хоч ці писання на перший погляд різні, та головною метою є усвідомити людині світ, самого себе, відкрити душу. священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури вже багато століть несуть мудрість та вчать від найменших до найстарших основним цінностям у житті. кожен епізод, образ спонукає до праведного життя. це справжній духовний досвід минулих поколінь. тому загальнокультурне значення священних книг є неоціненним.
Патріотична лірика («Спогади у Царському Селі», «Пісня про віщого Олега»):
- Любов до рідної природи;
- Гордість за героїчне минуле народу;
- Почуття національної гордості;
Вільнолюбива лірика («Вільність»):
- Протест проти самодержавства та кріпацтва;
- Прагнення до «святої вольності»;
- Оспівування свободолюбства, незалежності людини;
Тема поета та поезії («Пророк», «Поет», «Пам'ятник»):
- Стосунки поета та влади;
- Призначення митця в суспільстві;
- Поет і народ, поет і юрба;
- Оцінка власної творчості;
Тема дружби ("19 жовтня1825 року"):
- Дружба як братерський союз ліцеїстів;
- Дружба як єдність однодумців;
Любовна лірика («Я пам'ятаю мить чудову...», «Я вас любив...», «Спалений лист», «На пагорбах Грузії...»):
- Любов як ідеальне, піднесене почуття людини;
- Нерозділене кохання;
Філософська лірика («Анчар»):
- Сутність та складність стосунків між людьми;
- Сенс життя людини;
Пейзажна лірика («Зимовий ранок», «Зимовий вечір», «Море»):
- Пейзаж як б відтворення внутрішнього світу людини, стану її душі;
- Замилування картинами рідної природи;
Громадянська лірика («Село», «У Сибір»):
- Критика соціальної несправедливості;
- Участь у політичному, соціальному житті держави.