Сочинение на тему «Россия - родина моя»
Я родился в самой замечательной стране - в России. Я патриот, поэтому люблю свою страну. Для меня это самая лучшая страна, ведь именно в ней живут мои родители, подарившие мне жизнь, и в ней я вырос. Россия большая страна с безграничными возможностями. Я не понимаю тех, кто хочет отсюда уехать, как будто в других странах жизнь намного лучше.
У нас самая красивая природа, с бескрайними полями, душистыми травами и ароматными цветами. В лесах растут великие и могучие деревья, которые зимой выглядят просто волшебно. Вообще зимним лесом можно восторгаться и восхищаться бесконечно. Даже приезжающие туристы ценят красоту русской природы. Мы должны беречь ее и ценить то, что у нас есть. Животных в наших лесах тоже много, только наши люди относятся к природе как к чему-то должному и совершенно ее не берегут.
Земля в России полна различных полезных ископаемых, поэтому многими ресурсами мы обеспечиваем себя сами. Да и в другие страны поставляются наши ресурсы. Люди славятся своим гостеприимством и готовы другим. Наша страна самая многонациональная и сейчас все нации живут в мире и дружбе. Только мы можем похвастаться разнообразием традиций и праздников. Наша национальная кухня несравнима ни с чьей другой кухней в мире.
Я действительно горжусь своей страной. Наш народ не победить, ведь мы сильные духом и никогда не бросаем товарища в беде. Конечно в России, как и в других странах, есть свои проблемы, но они есть у всех стран. Поэтому не стоит искать лучшей жизни за рубежом, ведь не зря говорят о том, что хорошо везде, где нас нет. Есть иностранцы, которые хотят жить в нашей стране, поэтому мы должны ценить то, что имеем. Такой красивой и необъятной родины нет ни у кого, только у жителей нашей страны. Мы должны беречь Россию и гордиться, что родились именно здесь.
Роль художніх засобів у повісті надзвичайно велика. Художні засоби надають твору яскравість, підсилюють емоційний вплив, привертають увагу читача до висловів. Художні засоби допомагають автору створити художній образ, а читачу поринути в світ художнього твору, розкрити авторський задум.
Автор додає у свою розповідь багато епітетів, наприклад: в довгому покрученому яру; здорові загорілі жилаві руки; густі дрібні зморшки; обидва довгообразі й русяві;
Застосовує численні порівняння: на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави; В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла; зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями; здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів; лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця; сині, як небо, очі; Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.
Метафори: пишно горів вечірній світ сонця; дзвінкий гук задрижав і розлився по селі на всі долини; над лісом розлився дивний спокій;
Персоніфікація: Гроші втікали до шинкаря.
Мова персонажів насичена народними висловами: Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. ...брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем. ...як ходить, то неначе решетом горох точить... Як бог дасть, то і в калюжі втопишся. ...на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.
... наговорив синам сім мішків гречаної вовни... Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках.