Основна думка про те, що полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою звучить у творі: а) «Бекас»; б) «Як варити і їсти суп із дикої качки»; в) «Відкриття охоти»; г) «Сом»
Роксолана була дивовижною жінкою, Сулейман називав її Хуррем - сміється. Потрапивши в палац султана, вона попросила дозволу користуватися бібліотекою, і за час поки Сулейман був у військовому поході, встигла освоїти наскільки мов. Вона писала вірші, цінувала мистецтво, розбиралася в політиці, вміла танцювати. Все це ніби зачарувала її чоловіка. Навіть грізна палацова гвардія обожнювала пані, а вона, в свою чергу, збільшила їм платню, веліла побудувати казарми-палаци, наділила їх новими привілеями. Роксолана була дуже господарської. Коли треба було поповнити скарбницю, вона розпорядилася відкрити в європейському кварталі і в портових районах Стамбула винні лавкі.По її наказом поглибили бухту Золотий Ріг і реконструювали причали в Галаті, що благотворно позначилося на торгівлі. На ці гроші будували нові мечеті, лікарні. Багато дослідник говорять про те, що роль Роксолани в історії України перебільшена. Вона стала справжньою султаншею, переслідувала інтереси свого сина, домігшись того, щоб він успадковував престол після смерті батька. Деякі навіть стверджують, що правління Селіма (сина Роксолани) призвело до падіння Османської імперії. Так чи інакше, правління Сулеймана називають золотим століттям Османської імперії, і в цьому була велика заслуга Роксолани.
«маруся чурай» відблиски легенди. історичний роман у віршах «маруся чурай» писався ліною костенко в роки її вимушеного мовчання. цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр. працюючи над ним, ліна костенко використала ті скупі історичні, а по суті, напівлегендарні відомості про співачку-поетесу з полтави марусю чурай, що з плином часу дійшли до нас. образ марусі чурай, її пісні надихали багатьох митців і до ліни костенко: о. шаховського, л. боровиковського, с. руданського, в. самійленка. ольга кобилянська поклала сюжет марусиної пісні «ой, не ходи, » в основу своєї повісті «у неділю рано зілля копала» композиція.роман у віршах «маруся чурай» —це художня трансформація відомого сюжету про нещасливе кохання дівчини до хлопця, якого вона й отруїла,—за те, що той, зрадивши їхнє кохання, пішов до іншої. любов, зрада і помста—саме ця колізія лежить в основі однієї з пісень, що приписуються марусі чурай («ой, не ходи, »). дев'ять розділів роману у віршах «маруся чурай»—цс надзвичайно яскрава картина, на якій є: багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; колоритні народні типи, взяті з різних «поверхів» українського життя xviii ст.; кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних іраней та переживань — поетичних і трагічних; сповнений пристрасті роздум про місію слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі— зокрема. причому доля героїні ліни костенко не замкнута в локальну історико-етнографічну рамку: вона відкрита до вічних питань та істин. як літературний персонаж маруся чурай виявляється в одному ряду з дон кіхотом і боварі, датським принцом гамлетом і джен ейр, мавкою і героїнями романів жорж невичерпністю й величчю своєї особистості, стражданнями і злетами духу вона обернена до людей —незалежно від того, в яку добу і на якому материку вони живуть. багатотемність, поліфонізм роману ліни костенко потребували витонченої, «багатоярусної» композиції. «"маруся чурай" нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею,—писав з цього приводу і. дзюба.— поетичний матеріал розгортається "сам із себе" за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності. кожна частина необхідна для цілості, а цілість надає кожній частині вищого значення. все живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю, взаємопідсиленням».
