немає нічого дивного в тому, що серед усіх жителів певної країни найбільшої поваги часто удостоюються письменники. ці творчі люди, як правило, дивляться в глибину душі людини, а тому добре розуміють сутність численних представників народу, та й сам народ в цілому. читаючи їх твори, можна зрозуміти мотиви дій представників народу, найрізноманітніших, здавалося б, людей, які, тим не менш, об’єднані однією ідеєю, вірою, однаковими бажаннями і переконаннями. завдяки всьому цьому поширеною стала думка про те, що творчість тараса шевченка посприяло тому, що українська душа повною мірою влилася в загальний потік культури людини.
час від часу можна почути, що революційних і демократичних письменників в часи діяльності тараса шевченка було не так і мало. у той же час жоден з них не зміг досягти того, чого досяг цей український письменник. особливо добре письменник міг описувати важку долю скривджених людей, тих, хто ненароком оступився в житті, не зміг вписатися в якісь соціальні норми або не впорався з певними важкими життєвими обставинами. демократичність літератури шевченка виявилася також і в тому, що він показав життя тих людей, про долю, думки і переживання яких до нього ніхто навіть і не замислювався. висока значимість підняття таких тем у творчості цього українського письменника і зробила його великим на весь світ. на підтвердження цієї величі твори українського автора були переведені на практично всі мови слов’ян, а також на інші мови, навіть такі екзотичні, як в’єтнамська, японська та мова хінді.
втім, як здається особисто мені, основна причина величі тараса шевченка в тому, що в його творах він чітко показав і дав зрозуміти всім своїм читачам, що українська нація дійсно існує і буде завжди продовжувати існувати. незважаючи на те, що багато вороже налаштованих народів прагнули до того, щоб поневолити українців, повною мірою їх асимілювати з наданням меншого обсягу прав, наші співвітчизники ніколи щиро не погоджувалися з цим, продовжували свою національно-визвольну боротьбу, щоб досягати вершин успіху в ній і наближати націю до формування повноцінної національної держави.
Українська пісня! Яка вона змістовна, поетична, мелодійна! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. Наша українська пісня вміє чарувати завжди свіжою красою. У ній і ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ.
Пісень багато, але мені подобається пісня "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", тому що її співають у нашій сім'ї. Як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. Як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. Хіба можна забути слова: "Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу"? Звичайно, ні. Мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. І коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.
Інколи я запитую себе, чому в нашому житті ми так мало користуємося такою красивою мовою? Мабуть, тому, що не всі слухають пісні, які склав наш народ. А від них же і душа чистішає, і думки світлішають. А в щоденному житті пісні полегшують наше життя, звеселяють, підтримують у нещасті.
Мені дуже подобаються українські пісні. Я вдячний тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. Я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.
Влітку вона працювала листоношею