Сьогодні, у роки бурхливого інформаційного буму, гостро постає питання: чи потрібно читати книги?Багато людей, особливо молодих, схиляються до думки, що для розвитку особистості достатньо передивитись цікаві телепередачі, перечитати популярні газети й журнали, посидіти біля комп’ютера.Інші скільки живуть, стільки й черпають мудрість з творів класичної літератури. 1 для них проблеми, порушені в творах, актуальні й зараз.Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, до читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду.
Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б’є невичерпне джерело мудрості.
Україна - це наша хата, наш рідний дім, в якому ми народилися. В якому нас вирощувала наша матуся и в якому ми чули такі дивні, гарні пісні, казки, притчі на легенді. В Україні всі люди для нас рідні, рівні, бо всі ми брати та сестри по крові.
Ця війна - обов'язок кожного із нас, бо ми повинні захищати нашу Батькивщину, яка нас вирощувала, яка нас годувала та яка давала нам все тільки найкраще. Яка дала нам гарну родину та, може не завжди, але гарних друзів.
Україна - це наша Земля. Це наша спадщина. Це спадщина наших предків. І ми повинні оберігати те, що дісталося нам з таким трудом. Ми повинні захищати те, що століття назад захищали наші діди та прадіди.