Контрольна робота № 6. Гумористичні твори. Леонід Глібов, Степан Руданський, Павло Глазовий
Варіант 1
1. Л. Глібов працював у гумористичному жанрі
А гумореска Б анекдот В байка Г співомовка 0,
2. Назвіть твір, у якому основною думкою є «Найлучше жити, як милосердний Бог дає»,
А «Добре торгувалось» С. Руданського В «Еволюція» П. Глазового
Б «Жаба і Віл» Л. Глібова Г «Муха і Бджола» Л. Глібова
0,
3. Яке із поданих нижче народних прислів’їв розкриває ідейний зміст твору «Муха і Бджола» Л. Глібова?
А Беруть завидки на чужі пожитки
Б Здогадався цуцик, як хвіст одпав
В Де кисіль – там я й сів, де пиріг – там я й ліг
Г Пальця до рота не клади, бо відкусить
0,
4. Укажіть твір С. Руданського, у якому висміюється бажання дошкулити українському народові й возвеличується кмітливість українців.
А «Добре торгувалось» В «Запорожці у короля»
Б «Гуменний» Г «Свиня свинею»
0,
5. Назвіть художні засоби, що використані в рядках: «Бо на солодку похвалу / Не тільки мухи ловляться».
А метафора, гіпербола В епітет, інверсія
Б епітет, антитеза Г епітет, метафора
0,
6. Байка має всі особливості, ОКРІМ
А розповідь про подію
Б невелика кількість дійових осіб
В алегорична спрямованість
Г немає розподілу на дві частини: розповідну та повчальну
0,
7. Установіть послідовність подій у байці Л. Глібова «Щука»
А винесення вироку Щуці 1 –
Б визначення суддівського складу 2 –
В звинувачення Щуки у злочинах 3 –
Г у суд на Щуку надійшла скарга 4 –
8. Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.
1 співомовка А доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад
2 гумор Б повчальна частина байки
3 алегорія В непрямий порядок слів у реченні
4 мораль Г короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві
Д б двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями
1 – 2 – 3 – 4 –
9. Установіть відповідність між рядками твору та його назвою
1 «Розбиратися у людях / Перше діло наше ». А С.Руданський «Гуменний»
2 «Не можна в двері – я в кватирку / Або пролізу
в іншу дірку - / І зась усім!» Б П.Глазовий
«Заморські гості»
3 «Реготять купці дурнії, / А він тільки сплюне/
Та й до другої крамниці, / Багатшої, суне». В Л. Глібов
«Муха і Бджола»
4 «Спом’янув тут бідний дідич / чорта і чортицю,/
Плюнув з лиха, сів на бричку: “Рушай за границю!” » Г С.Руданський
«Свиня свинею»
Д С.Руданський
«Добре торгувалось»
1 – 2 – 3 – 4 –
10. Дайте визначення поняття (Завдання 10 потребує короткої відповіді).
Інверсія – це …
11. Назвіть риси характеру українців, які дають їм можливість виходити з неприємних ситуацій. Наведіть приклади творів. (Завдання 11 потребує розгорнутої відповіді).
У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку — «весна ніколи так ще не співала…» Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Перша дія — цвітіння їхнього кохання і одночасно це весняне буяння природи. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти ».
У другій дії — зміліло озеро, «очерет сухопнелестить скупим листом». Природа в’яне. Почорнів жар маку. З останніми квітами та зжатим стиглим житом полягло й кохання Лукаша до Мавки. Тут ми бачимо, що роздвоєна душа юнака вагається — між поезією і прозою буття, мрією й буденністю.
На противагу Лукашеві, ніжна Мавка викликає у нас щире захоплення. «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає», — ці слова найстисліше і найяскравіше виражають головну суть образу Мавки. Вогонь її кохання сильніший за смерть. Він допоміг їй вирватись із мертвого царства Того, що в скалі сидить. Кохання Мавка сприймає, як «огнисте дерево». У ніч першої зустрічі з Лукашем на її чолі палає зоряний вінок, а коли коханий зрадив, «всі зорі погасли в вінку і в серці». В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами. І, як віра й надія, знову спалахують вогні в її зоряному вінку.
Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цей символічний епізод змушує нас задуматися про вічні моральні цінності: хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною.
Проза життя знищує прекрасну мрію Лукаша, буденщина засмоктує, наче поліське болото. Проте мрію вбити не можна. Про це голосно співає сопілка у фіналі.
Справді, людина завжди може знайти в собі сили з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу — через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання і добротворення.