ответ: автобіографічна гумористична повість
Объяснение:
У п'єсі Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" простежується характерна для заможного селянина риса характеру — чим більше людина жадає набуття багатства, тим більше вона вчиняє заради грошей злочинів.Таким селянином був Герасим Калитка. Він скуповує землю в збіднілих селян, поміщиків, які не змогли протистояти йому та іншим поміщикам.Усе його життя, думки спрямовані на придбання землі: Сказати, шо він був скупий — так ні. Якщо нажив так хазяйство, то знав, кому продати й у кого купити.На мою думку, він бажав мати ці гроші, хотів, щоб його сусіди із заздрістю дивились на його землі. За жадобою розбагатіти він просто не бачив, що його дурять, не міг, ні, не хотів припустити цього. Та от сталось лихо: замість п'яти тисяч — ціла торба папірців.У хаті Калитки і в його госполарів.Все підпорядковано здійсненню мрії господаря.Наймити не розганяються в роботі.Сам Калитка йде на ризиковані шахрайські справи.
Відповідь:
За до цього опудала Василь хотів налякати хлопців і зображував чудовисько, яке живе у озері.
Пояснення:
Цитати:
На поверхні видніла лише голова, але що то була за голова! О! Яка то була голова! Здоровецька, уся всипана шипами, темно-зелена, лискуча й бридка. Ось потвора повернулася до нас, і блимнули червонясто два великі ока. Між ними стирчав хижий ріг. З напіврозкритої пащі виглядали гостренні білі зуби
Я вхопивсь обіруч за ту страхітливу голову — під пальцями відчув цупку тканину, — проте звільнити Василя ніяк не міг. Тоді я піддів рукою знизу і, намацавши якийсь пасок, що стало сили рвонув за нього. Пасок відірвавсь, і опудало потвори легко одлетіло геть. А втім, це вже було ніяке не опудало — зіжмаканий фарбований брезент і потрощене паліччя каркаса. Дерев'яні шипи пові-длітали, зуби відклеїлись. То вже було ніщо — мотлох, сміття.
автобіографічна гумористична повість
Объяснение: