Объяснение:
Василь Семенович Стус — український поет, літературознавець, правозахисник. Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив філологічний факультет Донецького педінституту, вчителював, працював у газеті. 1963р. вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, звідки його було відраховано за протести проти арештів у середовищі української інтелігенції. Належав до т. зв. «шістдесятників» — опозиційно настроєних представників творчої молоді, які активно боролися за відродження національної культури, протестували проти реставрації сталінізму. 1972р. В. Стуса арештовано разом з іншими українськими правозахисниками та засуджено до п'яти років таборів і трьох років заслання. Перебуваючи в ув'язненні в Мордовії, продовжував творити поетичні твори, писав заяви-протести проти переслідувань інакодумців в СРСР. 1979р. повернувся до Києва, але через 8 місяців його знову заарештовано і засуджено на 15 років позбавлення волі.Вірші, звичайно, майже не писалися, оскільки на плечах — погони», — згадував Василь Стус у «Двох словах читачеві».
Післяармійський час він вважав часом поезії, творчої реалізації засвоєних ще в студентстві та в армії поетичних уроків М. Рильського, Е. Верхарна, М. Бажана, В. Свідзинського, захоплення поезією Б. Пастернака (не безневинного на той час), великої систематичної праці над собою, над творчим переосмисленням дійсності з метою перекладу поезії Гете і Рільке, Унгаретті і Квазімодо... В 1961 — 1963 роках учителює в Горлівці, з березня 1963-го працює літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас». У цьому ж, 1963 році вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР по спеціальності «Теорія літератури». Тема його дисертації — «Джерела емоційності художнього твору (на матеріалі сучасної прози)».
ответ:Моя майбутня професія
Не раз мені доводилося чути від дорослих, як важливо знайти своє місце у житті. Тоді я над цим не замислювалася, бо знала, що моє місце в моїй родині, в школі, серед друзів. І тільки зараз зрозуміла, наскільки це важливо - обрати свій вірний шлях, який пов'язаний ще і з професією.
Ким бути? Це питання стоїть перед кожним випускником, який сьогодні закінчує школу. Ось і я поставила собі таке питання і почала міркувати. По-перше, я вирішила обрати творчу професію, оскільки мені це дуже подобається і це цікаво. По-друге, професія повинна приносити задоволення. Я вирішила стати хореографом, оскільки з дитинства мене віддали на танці, і у мене до цього є певні здібності.
Хореограф - дуже ритмічна та жива професія. Він працює з танцюристами, щоб додоти їх рухам завершеність, яка предстає перед глядачами у вигляді танцювального твору. Ще, хореограф розробляє ідеї, нові рухи, проводить оцінювання і відбір танцюристів, підбирає костюми, музику тощо. У конкурентному середовищі виживають лише найкреативніші та оригінальніші майстри. Хореографи повинні прекрасно знати танець і самі вміти танцювати, нехай і не феноменально. Потрібно буде шукати натхнення, створювати ідеї. Тобто, це дуже захоплююча, цікава професія, і я сподіваюсь, що я дуже вдало побудую свою кар'єру.
Хореограф не професія - це б життя.
Объяснение:
как то так
Объяснение: