Театр корифеев — первый профессиональный украинский театр. Открыто в 1882 году в Елисаветграде, и в этот год украинский театр отделился от польского и русского. Основателем театра стал Марк Лукич Кропивницкий, владевший всеми театральными профессиями. После него театр возглавлял Николай Карпович Садовский, который боролся за украинское слово и украинский театр во времена их запрета.
С Театром корифеев также связаны имена Марии Заньковецкой, Панаса Саксаганского.
Стиль синкретического театра, который объединял драматическое и комедийное действо с музыкальными, вокальными сценами, включая хоровые и танцевальные ансамбли, поражал чисто народной свежестью и непохожестью ни на один существующий театр.
Объяснение:
Славетну сторінку в історії української культури
відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор,
оперний співак (баритон) і драматург, творець першої
української опери. Семен Степанович ГулакАртемовський народився 4 лютого 1813 р. в сім'ї
священика у містечку Городище колишньої Київської
губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено
меморіальний музей уславленого музиканта. Дядько
композитора – Петро Гулак-Артемовський – відомий
український письменник. Майбутній композитор навчався
спочатку в Київському духовному училищі, потім у
Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.
Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у
Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка
визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський
композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга, де на той час
формувалася придворна хорова капела, капельмейстером якої був Михайло
Іванович. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глінка
затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії у
хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без
роботи і грошей. Але з того часу М. Глінка не переставав опікуватись долею
Гулака-Артемовського. Повернувшись до Петербурга, Михайло Іванович
допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до
сценічної діяльності. Заняття з уславленим композитором мали величезне
значення у вокальній підготовці юнака. Він часто співав на музичних вечорах у
Глінки, чаруючи їхніх відвідувачів тембром, свіжістю і силою свого голоса
