В Великобританії останньої третини XIX віку ефективність впливу концепції «нового імперіалізму» на масову свідомість багато в чому пояснюється не тільки глибоким і кваліфікованим опрацюванням в трудах інтелектуалів і політиків-практиків, але і її втіленням в художній формі, в різних жанрах музичного і зображального мистецтва. Проза і поезія, наповнена яскравими і образами, що запам'ятовуються, їх екзотичний колорит, гострі і напружені композиції, захоплюючий сюжети ставали ефективними коштами ивдоктринації психіки рядових британців. Таким чином, базові тези концепції «нового імперіалізму» впроваджувалися у вікторіанську систему цінностей. При цьому еволюція художніх образів досить точно відображала зміну пріоритетів імперського будівництва, експансії і оборон.
Основним естетичним принципом художньої версії «нового імперіалізму» став принцип «мужнього оптимізму» як творче кредо неоромантизму. Ця течія виявилася практично у всіх жанрах мистецтва як виклик, з одного боку, вікторіанського рутиле обивательського животіння, битописательству, святенництву і лицемірству середнього класу, а з іншою - упадническому декаденський естетизму інтелігенції. Неоромантизм орієнтувався в нервую чергу па юнацьку аудиторію, втілюючи «не розслаблене і хворобливе, а жизнелюбивое, яскраве світовідчування здорової юності». Неоромантические герої діяли «аж ніяк не в тепличному середовищі, стикалися при шляху захоплюючого сюжету з надзвичайними обставинами, що вимагають напруження всіх сил, енергійних, самостійних рішень і дій». Для неоромантической системи цінностей були характерні протидія духовної інерції і етичним шаблонам, потреба особистості в самостійності, в самореалізації, не обмеженій ніякою побутовою умовністю. Це природним образом зв'язується з цінностями духовних і фізичних сил, що виявляються в боротьбі з ворожим зовнішнім світом і в перемозі над могутніми і небезпечними противниками.
Объяснение:
Найбільшим патріотом у романі зображений Іван Шрам. Він усе життя в різний б служив країні: під час війни - як воїн, у мирний час - як священник. На вівтар вітчизни він поклав життя двох своїх синів, чим ніколи і нікому не дорікає. Іван кидає свій приход, аби до прийти до влади гіднній (на його переконання) людині - Якову Сомку. І навіть коли Сомко трохи розчарував старого Шрама (гетьман легковажно поставився до поранення Петра і фактично злочину Кирила Тура), Іван не змінив своїх переконань, а продовжував допомагати Якиму. Та й гине Іван Шрам більш гідно, ніж то й же Сомко: своєю головою старий козак фактично викупає мешканців міста Паволоч. Тому справжнім еталоном патріотизму й козацької гідності в романі "Чорна рада" є саме Іван Шрам, порівняно з яким навіть Сомко (на чиєму боці всі авторські симпатії) виглядає не так героїчно.
Объяснение:
1.б
2.д
3.г
4.а
Думаю це правильна відповідь