Олександра Булах народилася 21 травня 1952 року в селі Петриківці Царичанського району на Дніпропетровщині. Навчалася в українській школі-інтернаті № 5, закінчила українську школу-інтернат № 1 м. Дніпропетровська. Працювала швачкою, різноробочою на заводі. У 1976 році з відзнакою закінчила романо-германське відділення (стаціонар) філологічного факультету Дніпропетровського державного університету та аспірантуру при кафедрі німецької мови ДГУ. Спеціальність — філолог-германіст. Автор кандидатської дисертації з германістики. Тривалий час викладала на кафедрі німецької мови ДГУ й на кафедрі іноземних мов Дніпропетровського металургійного інституту. Закінчила курси гідів-перекладачів (1998). У 1989—1999 працювала перекладачем в Україні, ФРН, Австрії, Люксембурзі, Бельгії. У 1994—1995 роках проживала в Західному Берліні.
Член Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України.
У 2002—2012 роках — голова правління Дніпропетровської обласної письменницької організації НСПУ, член Ради та член Президії НСПУ (Київ). Квітень 2012 — квітень 2013 рр. — завідувач літературною частиною Дніпропетровській Філармонії.
З 2013 р. — провідний фахівець Центру культури української мови ім. Олеся Гончара Національного Гірничого університету.
Член Всеукраїнського Жіночого товариства імені Олени Теліги.
Заступник голови Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської ГО Українсько-австрійське товариство «Галіція».
Член Всеукраїнської громадської організації німців «Відродження».
Член громадської організації «Петриківське земляцтво».
Объяснение:
МОГУ ЕЩЁ ДОБАВИТЬ если нужно
Происходит от др.-русск. нынѣ, ныня, ст.-слав. нынѣ, нынІА, нынѣчоу (др.-греч. νῦν). Ср.: укр. ни́нi, ни́нька, ни́нiка, болг. ни́не, др.-чешск. nynie, чеш nyní, польск. ninie, кашубск. ninia. Родственно лит. nūnaĩ «теперь, сейчас», др.-инд. nūnáṃ — то же, авест. nūrǝm, греч. νῦν, νύν, лат. nunc, ср.-в.-нем. nun, далее лит. nu «теперь, сейчас», nùgi, латышск. nu, др.-инд. nū́, nú, авест. nū, греч. νύ, νύν, νῦν, алб. ni (*nū), др.-в.-нем. nu, nu^. Далее пытаются сблизить с др.-инд. navī́nas «новый», др.-прусск. nauns — то же. Отсюда ны́нешний, но́нешний, др.-русск. нынѣчьныи, ст.-слав. нынѣштьнь. Ср. образование дома́шний. См. также но́ньче, но. Ср. конец слова др.-русск. нынѣча, да́веча, тепе́реча, а также др.-инд. са «и», авест. čа — то же, греч. τέ, лат. que, neque. Использованы данные словаря М. Фасмера. См.
1. Перша планета, яку відвідав Маленький принц
На першій жив король: йому так хотілося мати підданих, що він запропонував Маленькому принцу стати міністром, а малюк подумав, що дорослі - дуже дивний народ Друга планета, яку відвідав Маленький принц
На другий планеті жив честолюбець. Він вважав себе найпопулярнішим і знаменитим. Але його знаменитість ні в чому не виявлялася, так як жив він на планеті оди Третя планета, яку відвідав Маленький принц
На третій - ділова людина, він був так зайнятий, що при появі маленького принца навіть голови не поднялЧетвертая планета, яку відвідав Маленький принц
4. Четверта планета, яку відвідав Маленький принц
На четвертій - ліхтарник. Всі дорослі здалися Маленькому принцу надзвичайно дивними, і тільки ліхтарник йому сподобався: ця людина залишався вірний домовленістю запалювати вечорами і гасити вранці ліхтарі, хоча планета його настільки зменшилася, що день і ніч мінялися щохвилини.
5. П'ята планета, яку відвідав Маленький принц
На п'ятій планеті жив географ. А оскільки він був географом, йому належало розпитувати мандрівників про ті країни, звідки вони прибули, щоб записувати їхні розповіді в книги.