У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.У 1962 р. збірка «Зоряний інтеграл» була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Ще одна збірка «Княжа гора» була розсипана у 1972 р. Це не було дивним, адже звучання поезій збірки було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити, що ці твори могли бути
надрукованими.1964-1965 рр. були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Л. Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли в 1965 році почались арешти української інтелігенції, підписувала листи протесту, коли у Львові судили В'ячеслава Чорновола і його друзів, вона була на процесі. У 1969 р. у діаспорі було видано велику збірку «Поезії», до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою, зокрема вірші, які поширювалися у «самвидаві» через заборону тогочасною цензурою.У 1977 р. Ліна Костенко повернулась у поезію — вийшла друком її збірка «Над берегами вічної ріки», через два роки — роман у віршах «Маруся Чурай», у 1980 р. — збірка «Неповторність», у 1987 р. — збірка «Сад нетанучих скульптур». За роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка. У1989 р. побачила світ збірка «Вибране».За книжку «Інкрустації», видану італійською мовою, Ліні Костенко.Дочка Ліни Василівни Оксана Пахльовська — літературознавець, автор статей про літературу Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів.Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету «Києво-Могилянська академія», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати «тирана» українського слова. Вона є почесним доктором Чернівецького національного університету.
Привіт Павлусе!
Я прочитав у творі як ти живеш.Це для мене якось дивно.Нас батьки виховують бути працьовитими,дружелюбними,допомагати іншим.А ти навіть лінувався ходити на прогулянку,так жити неможна.Не можна надіятись на що Бог тобі щось пошле при цьому цього не старатися та не добиватися цілі.Добре що тобі пощастило коли кинули у вікно дохлого хорта ,а він розсипався у дукати.Потрібно щось робити,а не ледарювати!Тобі пощастило в житі адже на все воля Божа.Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув що таке лінуватися!Зміни своє життя в кращу сторону!
Мені подобається творчість Сергія Гридіна,особливо три книги про Федька — комп’ютерного віруса, який самовільно прибув з Інтернету у людський світ.
Теми, які піднімає автор, справді важливі з огляду на глобальну комп’ютеризацію та негативний вплив цього явища на свідомість дітей, підлтіків. Адже з розповсюдженням мережі Інтернет та комп’ютерних ігор постав віртуальний світ, який поглинає користувачів настільки, що вони забувають про реальність. Тим паче, що у світі, створеному сучасними технологіями, все значно простіше. Клік комп’ютерної мишки може здійснити чудеса, автором і виконавцем яких є сам гравець: створити місто, країну, зробити супергероєм, перемогти монстрів, завоювати світи, взяти участь у зоряних війнах тощо. Таким чином здійснюється дитяча (та й доросла) мрія про всесильність і все можливість (хай навіть на екрані монітора). Значно складніше вийти з віртуального світу в реальний і жити звичайним буденним життя. Проблема, яка постала на фоні такого явища, це невідповідність реальності і вигаданого комп’ютерного світу.
Як повела б себе людина (дитина), якби опинилася насправді у віртуальному світі серед монстрів, чудовиськ, супергероїв, піратів тощо. Вирішення цієї проблеми на ться на художні твори Сергій Гридіна, створивши казкові повісті «Федько — прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті» та пригодницьку повість «Федько у пошуках чупакабри».
Ці твори мене захопили, бо я сам більшість часу проводжу за ПК і розумію , що часто опиняюся в цьому “полоні”, коли втрачаєш реальність часу і відсторонюєшся від світу.Ця проблема є у більшості дітей, підлітків та дорослих.Тому вкрай важливо в потрібний час сказати “СТОП” , виходити з тенет інтернету, насолоджуватися життям, займатися спортом, читати книги, шукати нові цікаві міста, подорожувати та стати для самого себе та інших справжнім супергероєм.Бо, коли розумієш, що є залежність і можеш її подолати - це дійсно суперсила!:)))
Объяснение: