Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? мабуть, що ні. хтось один скаже: „в мене дуже багато друзів! ”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти.а яким же має бути справжній друг? чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? на мою думку, правил немає і не бути не може. тому що дружба вище кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні.для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. а ще друг ніколи не відмовить у і. коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука справжнього друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече справжнього друга.друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною.скористаюсь однією мудрістю: „легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти! ” я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. табу на що? на зраду і на корисливість. адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене . а ви зі мною згодні подробнее - на -
В образі Захара Беркута втілено найкращі риси нашого народу: волелюбність, незламність у важкій боротьбі з поневолювачами, мудрість, доброта, патріотизм.
У своїй повісті І. Франко протиставляє персонажів із середовища народних мас представникам верхівки тогочасного суспільства. Письменник підносить те суспільство, у якому немає нерівності и гноблення, у якому стосунки між людьми гармонійні. Саме в такому суспільстві людина виявляє найкращі свої риси. Саме таку країну громадяни боронять до останнього подиху.
Велику роль у створенні настрою відіграють пейзажі. Природа неначе підтримує тухольців, дає їм сили. Так, сонце стає для них джерелом наснаги, кам’яний Сторож допомагає у боротьбі з ворогами, вода їх знищує.
Мова твору І. Франка характеризується широким вживанням діалектної лексики (слів, які вживаються в певній місцевості), а також архаїзмів — застарілих слів.
Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.
Объяснение: