ОтСвітлана вирішила сьогодні зустрітись зі своєю подругою. В кафе вони мимоволі почали шукати тему для розмови. Світлана вирішила розпочати:
– Нещодавно зрозуміла, що без грошей нічого в цьому світі не можна отримати.
– Ти впевнена? Може ти трохи перебільшуєш? – з неприхованим подивом запитала Анна, подруга Світлани.
– Ну так.От скажи мені, що, по твоєму, не можна купити за гроші?
– Кохання, – тихо відповіла дівчина. Світлана розсміялась.
– А що ти скажеш про пари, в яких чоловік платить гроші дівчині аби та була з ним?
– Ти мене не розумієш. Я не кажу про стосунки і те, як вони існують. Я кажу про почуття. Про те, що торкаєтсья найглибших куточків серця.
– Я думаю що за кілька тисяч доларів можна й туди долізти.
– Невже ти думаєш, що метелики в животі і захоплення в очах можна купити? Це неможливо. Якщо ти так вважаєш, то певно ти ніколи не кохала.
– Кохала! Роман з Дмиром був чудовим! Він купляв мені такі гарні прикраси! Жоден чоловік такого для мене не робив!
– Значить все-таки не кохала.
Объяснение:
Відповідь:
У повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. Марина Павленко відзначила, що прототипом образу Софійки стала її старша донька. Досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня Вадима Кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. Незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. Софійка, побачивши невідомий бік життя Вадима, вирішила до йому.
Пояснення: