В мене в класі є Соломія і вона зустрічалася з моїм братом його було звати Назар ти собі замінюй на Остапа. І вони один одного любили навіть незважаючи на те що показували з себе інколи дурних. Вони дуже довго зустрічалися 2 роки. І тут коли вже Новий рік, Соломія зрозуміла що не любить Назара. Вона йому в цьому призналася і сказала що полюбила інакшого а вона такі полюбила інакшого. Вона йому не казала кого вона полюбила сказала що звати Влад. Вона його зашифрувала. І вона прихналася тому кого любить що вона його любить але він її не любив. І так в неї була розбита любов. Під назвою Влад був Денис. замість назара пиши собі Остап якщо сподобався то подякуй. це була життєва історія
Про видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка писати дуже важко, адже усі подробиці його життя та творчості вже давно відомі та докладно вивчені. Кожен має право висловити свої особисті думки щодо творчості великого Кобзаря українського народу, і я хочу долучитися до цієї почесної місії.
Я вважаю, що Т. Г. Шевченко ще за своє життя був приречений стати видатним поетом. А для багатьох наступних поколінь і для наших сучасників він став справжньою легендою і символом, на всі часи перетворився для українського народу знаковою постаттю. Адже творчість Т. Г. Шевченка — це не просто вірші і поеми талановитої людини, а й мудрість, філософія і заклик до боротьби за краще життя.
Мені приємно усвідомлювати, що у мене є власний погляд на творчість великого Кобзаря, у мене в душі і серці існує власний, ні на кого не схожий митець.
Я маю власне розуміння й бачення творчості Т. Г. Шевченка, тому для мене він не тільки символ українського народу і великий Кобзар. Він для мене й досі живий. Колись поет сказав такі слова: «Я не розуміюся достатньо ані на поезії, ані на зброї». З цими словами я не згодний, адже поезія Шевченка для багатьох поколінь наших співвітчизників стала справжньою зброєю. Якщо замислитися, то добре знаючи біографію Т. Г. Шевченка, ми насправді знаємо про нього як про поета і як про людину досить мало.
Объяснение:
Ти лох