сомко " і вже чи не ступить,чи заговорить,то справді по-гетьманськи"
"сомко був високий,огрядний собі пан,круговидий,русявий;голова в кучерях ,як у золотому вінку;очі ясні,веселі,як зорі" "та куди вже із ним мірятися петрові!"
. «Дай Боже.., щоб обидва береги Дніпровії приклонилися під одну булаву!..
Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случ і, та, держачись за руку з Москвою, громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю!»
брюхов
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника ніжинського, полковника лубенського, осавулів та інших полковників заслано на Москву, котрих на Сибір заслано, немало старшини козацької».
Творчість кожного народу надзвичайно різноманітна. Особливо цінними є пісні. Саме вони найкраще відображають всі сфери життя кожної нації, передають уявлення народу про головні життеві цінності: працю, сім’ю, доброту, любов, чесність, батьківщину. Люди створюють пісні, у яких відбивається їхній світогляд. Саме тому вони передають ці твори із покоління в покоління. У кожного народу саме пісня дуже тісно пов’язана з обрядовістю. Так в Україні на Новорічні та Різдвяні свята співають щедрівки та колядки, навесні – веснянки, а під час жнив– жниварські пісні. Дуже важливо не забувати традиції, які, як я вважаю, не дарма передавалися із покоління в покоління і зберігалися в пам’яті. Адже важлива та мудрість, яку не забували не один вік.
сомко " і вже чи не ступить,чи заговорить,то справді по-гетьманськи"
"сомко був високий,огрядний собі пан,круговидий,русявий;голова в кучерях ,як у золотому вінку;очі ясні,веселі,як зорі"
"та куди вже із ним мірятися петрові!"
. «Дай Боже.., щоб обидва береги Дніпровії приклонилися під одну булаву!..
Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случ і, та, держачись за руку з Москвою, громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю!»
брюхов
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника ніжинського, полковника лубенського, осавулів та інших полковників заслано на Москву, котрих на Сибір заслано, немало старшини козацької».