3.Використовуючи цитатний матеріал, складіть характеристику героям.
(добір цитатного матеріалу для характеристики образів твору).
Український солдат
« − Свої, −кажу і не чую власного голосу. Третю добу
замість води ми їли сніг. – Свої, − хриплю я щосили».
«Я стидався дивитися на твої білі стрункі ноги, але,
одвівши погляд, все одно бачив то весь час».
«Тільки тепер я помітив, який подертий на мені був
халат».
«Мої руки були мокрі, червоні, незграбні, в брудних
бинтах. Бинти нам правили й за рукавиці, котрі ми розгубили,
митарствуючи в проклятих скелях».
«З обережності ми за три доби ні разу не розвели
вогню…».
«Але головне завдання було виконане, і цієї ночі ми
вирішили перебратися до своїх».
«Ти пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти
входиш до мого серця».
«Померкло, стерлося все, навіть те, що звуть незабутнім
першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд,
єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю,
ніколи не померкне?».
Тереза
«… Біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка
застила в подиві, закриваючи груди розпущеними косами».
«Ти стояла на стільці боса, закриваючи вікна».
« Була ти в білій сукні, і на рукаві чорніла пов’язка».
«Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім
не боліло, як ти відривала закривавлений бинт».
«Спіть, я стану на варті…».
«Ти йдеш попереду, закутана шаллю, легко
перестрибуючи з брили на брилу. Розповідаєш, як краще добратися
до млинів, і, скинувши рукавичку, подаєш руку на прощання».
«Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно
тремтить і гріє всього мене».
«А вона йде перед ними (поліцаями) і не плаче, тільки
раз по раз оглядається».
« Вона мовчки витирає кривавицю з обличчя та все-таки
оглядається».
ОТВЕТЬТЕ
Справжніми патріотами змальовані у творі козаки.сестрою”
Повість Андрія Чайковського “За сестрою” здобула широку популярність відразу ж після її написання. В творі ми переносимось в ті далекі часи, коли українські села і міста руйнували турецько-татарські загарбники, вони вбивали і забирали в полон людей нашого народу. На боротьбу з нападниками стали козаки, які ціною свого життя виборювали волю своїй землі. Але найбільше мене вразило те, що це не просто твір про певні історичні події, а справжня повість про пригоди, мужність та вірність.
Вони волелюбні, життєрадісні, сповнені почуттям обов’язку перед рідним народом. Їм притаманна лицарська честь та синівська любов до своєї Батьківщини. Вони виступають не в ролі мстивих людей, а захисниками мирного населення. Нищать лише татар-воїнів в битвах, а гінців від татар не зачіпають. Але на шлях нищення вони встають лише тому, що в них немає іншого вибору, грабіжництво і вбивства, які спричиняють непрохані гості, просто змушують козаків боронити своїх рідних та земляків від рабства і смерті. Запорожці гуманно ставляться до тих татар, яких взяли в полон, але вони не милують тих українців, які зрадили рідну землю і перейшли на бік загарбників. Батьківщини. Вони виступають не в ролі мстивих людей, а захисниками мирного населення. Нищать лише татар-воїнів в битвах, а гінців від татар не зачіпають. Але на шлях нищення вони встають лише тому, що в них немає іншого вибору, грабіжництво і вбивства, які спричиняють непрохані гості, просто змушують козаків боронити своїх рідних та земляків від рабства і смерті. Запорожці гуманно ставляться до тих татар, яких взяли в полон, але вони не милують тих українців, які зрадили рідну землю