Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу.
1.Конфлі́кт — зіткнення протилежних інтересів і поглядів.
2.В оповіданні «Усмішка» — це конфлікт між героєм і світом (Том і натовп городян), а
в оповіданні «Запах думки» — конфлікт побудовано на стосунках головного героя
Кліві з неземною цивілізацією.
3.Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто
слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого
Космосу. Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина
майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.
4.Усмішка опинилася у хлопчика зовсім не випадково, хлопчик є символом
майбутнього. А краса, добро – Посмішка – врятує світ майбутнього.
5.Зоряне скупчення Сергон, киснева планета З-М-22. Зруйноване місто, «святковий»
день 2061 року
6.Вони збиралися «плюнути сильно й влучно» на картину.